- Якими були для вас чотири роки, проведені в «Динамо»?
- Перші два роки були спокійними, мені все подобалося, але потім у різних містах України сталися всім відомі сумні події, тож я не міг почуватися настільки ж комфортно, як спочатку. Сподіваюся, найближчим часом ситуація в Україні нормалізується й усі житимуть у мирній країні. Якщо говорити про спортивні досягнення, то, думаю, нам удалося досягти тих цілей, які ставилися перед командою. Звичайно, особливо успішними стали два останніх роки, а в цьому сезоні ми ще й успішно виступили в Лізі чемпіонів, уперше за тривалий період вийшовши до плей-оф.
- Який матч, проведений у складі «Динамо», ви згадуєте найпершим?
- Кожен поєдинок був особливим та викликав певні емоції. Звичайно, спадають на думку успішні матчі в єврокубках – у кваліфікації Ліги чемпіонів із «Феєноордом» та «Боруссією» з Менхенгладбаха в мій перший сезон перебування в «Динамо», нещодавній гостьовий поєдинок із «Порту». Також, звичайно, незабутніми є протистояння з головними суперниками по чемпіонату України – переможні поєдинки з «Шахтарем» та «Дніпром».
- Порівняно з 2012 роком, чи стало «Динамо» сильнішим?
- Як і зараз, тоді у команді були зібрані сильні гравці в усіх лініях – від захисту до нападу. Але, якщо говорити про команду чотирирічної давнини, не можу сказати, що тоді ми були єдиним згуртованим колективом. Після приходу Сергія Реброва та Рауля Ріанчо, завдяки тій роботі, яку вони виконали, ми почали грати один за одного, що в підсумку й принесло високі результати.
- Восени 2015 року ви сказали, що нинішній сезон може стати найкращим у вашій кар’єрі. Чи виправдалися очікування?
- Зі свого боку я робив усе можливе, аби допомогти «Динамо» в усіх турнірах, у яких команда брала участь. Звичайно, поразок уникнути не вдалося, але можу чесно сказати, що в кожному матчі повністю віддавався на полі.
- Усім відоме ваше вміння виконувати штрафні удари. За час, проведений у «Динамо», ви забили 14 м’ячів, але лише два з них – зі штрафних ударів. Чи задоволені цими показниками?
- Я б не став звертати особливу увагу на подібну статистику, адже для мене завжди найголовніше було, щоб моя команда вигравала. При цьому, звичайно, продовжуватиму вдосконалювати вміння виконувати стандартні положення й не зупинятимуся у своєму розвитку.
- У травні вам виповнилося 30 років. Для багатьох футболістів це певний рубіж, час розквіту, підкріплений досвідом. Задоволені розвитком своєї кар’єри на даний момент чи планували досягти більшого?
- Не погоджуюся, що саме зараз прийшов час підбивати якісь підсумки. Ніколи не пізно вчитися чомусь новому, тож я завжди налаштований на те, аби набиратися нових знань, здобувати новий досвід. Причому не лише на футбольному полі, але й у звичайному, повсякденному житті, -
цитує Велозу офіційний сайт ФК «Динамо» Київ.