«
Ми, відверто кажучи, провалили цей матч. Зіграли жахливо. Як кажуть, бездарно. Всі розуміли міру відповідальності, що стоїть на кону. Ми кожен день спілкувалися зі збірною: у всіх все в порядку, травмованих немає, начебто всі в тонусі. Але, якщо виходити зі слів головного тренера Михайла Фоменка на післяматчевій прес-конференції, команда виявилася не готовою з точки зору психології. Кому ставити про це питання, якщо не головному тренеру, який якраз і відповідає за психологічний стан футболістів?
Ми говорили про те, щоб грати першим номером... У мене не було враження, що ми намагаємося грати першим номером. Було таке відчуття, що ми хотіли віддати ініціативу. М'яч тримали біля своєї штрафної.
Говорячи про гру в цілому, найбільше розчарування - моє, ваше, всіх телеглядачів, багатомільйонної армії вболівальників - відсутність характеру в цьому матчі. Відсутність бажання. Якщо у нас за підсумками двох матчів в одному найкращим гравцем стає голкіпер Андрій Пятов, а в іншому - захисник Ярослав Ракицький - то ми знаходимося на тому місці, яке заслужили. У цьому є вина і тренерського штабу, який не виявив належної гнучкості і, напевно, помилився з остаточною заявкою. Тому що ми знаємо, що до Франції поїхало кілька футболістів, які б залишалися на лавці точно при будь-яких розкладах. Але вони поїхали за рахунок авторитету, ще чогось... Вирішувати питання преміальних, рекорди ставити...
Але найбільша трагедія для нас усіх - відсутність у гравців бажання «вистрибнути зі штанів». Щоб гумка на трусах порвалася! Цього ми не побачили. І це б'є найболючіше».