На цьому Євро від України ми побачили 35 хвилин футболу. Початок матчу з німцями, останні 15 хвилин першого тайму з «бундестім» і перші 15 хвилин матчу з Північною Ірландією.
Команда, навколо якої було занадто багато пафосу: розкішні проводи на Михайлівській площі, політики, президент Порошенко, який у футболі нічого не розуміє, але піариться, прапори воїнів АТО в роздягальні, а потім знову ж таки в руках політиків для телекартинки, постійні сюжети, костюмчики, фотосесії. От тільки про футбол забули.
Збірна Михайла Фоменка - примітивна. Ця команда не вміє атакувати позиційно. Але тут не вина тренера, бо за короткий проміжок часу, який гравці проводять у збірні, не вдасться поставити це вміння. Збірна України не вміє розкривати щільну оборону суперника. Єдине, на що розраховує ця збірна, грати від оборони і ловити суперника на помилках під час його атаки. Для цього застосовується щільний пресинг. Якщо подивитися початок матчу з Німеччиною, саме щільний пресинг вдавався перші хвилин 5-10.
У матчі з Північною Ірландією також працювала та сама тактика. Сидорчук йшов у відбір активніше за інших саме на чужій половині поля. У чому взагалі заключалася задумка збірної в атаці? Коноплянка і Ярмоленко часто зміщувалися в центр, на фланги забігали Шевчук і Федецький і робили навіси в штрафну зону - все. Після пропущених голів в обох матчах захисники доставляли м'ячі Коноплянці і Ярмоленку, а ті вже самі розбиралися, як почати атаку.
Єдине, що міг зробити Фоменко, підтягнути на рівень вище гру на стандартах. Два голи в двох матчах ми пропустили саме з них.
Хто ж винен?
Ми маємо визнати, що зі збірної свідомо зробили цукерочку. Ще до старту Євро можна було прогнозувати нудний і обмежений футбол. А заяви калібру «повторіть подвиг Джамали на Євро» від Президента України, купа піару різного сорту політиків і солодких сюжетів про збірну, розмов експертів, що ми будемо в плей-офф, зробили свою лиху справу. Ну і втручання в роботу тренерського штабу теж, бо інакше б Тимощук на ЄВро не поїхав.
Ще до старту ЧЄ ми писали, що в збірній немає єдиного колективу. Замість реального вирішення проблеми нам нав'язали думку, завдяки ЗМІ і пафосному примиренню Ярмоленка зі Степаненком у Будинку футболу, що там є колектив. Вчора Михайло Фоменко підтвердив нашу інформацію своїми словами.
Ми писали, що після Німеччини за Україну страшно, бо набігали 115 км, віддали купу сил. Так і сталося - збірна підсіла фізично ще в першому таймі.
Винні ми всі. Бо кожен з нас критикою, пафосом, тактичною обмеженістю робили свою спільну справу - будували фундамент провалу збірної України.
Андрій Коваленко