Валерій Яремченко: «Гравці і тренери – живі люди. Для чого ви їх так опускаєте?»

- Ви, журналісти, навалилися на гравців і тренерів. Але об’єктивно не написав ніхто. Насправді ж всі люди, які у футболі, знають, що це таке. Наш чемпіонат розвалюється! Це ж не секрет. Скільки в нас зараз команд? Дванадцять? А скільки буде через рік? Вісім? А є конкуренція між командами? За перше місце, за друге місце, за виживання? Я думаю – ні. Перші два місця змагаються, а всі інші – ні. У нас чемпіонат без конкуренції.

Скільки футболістів грали на Євро за збірну України з інших клубів, окрім «Динамо» і «Шахтаря»? Одиниці. Два клуби не можуть тягнути збірну. Тим паче, що гравці у такому чемпіонаті дискваліфікуються – втрачають кваліфікацію. А тут – чемпіонат Європи.

Мене не дивували тренерські рішення Фоменка. Скільки голів – стільки й умів. Я можу вам тільки константу сказати. Заднім умом – всі розумні. Але тренери, напевно, внутрішню ситуацію знали краще, ніж ми.

Тренер може припуститися помилки, так як і гравці. Ніхто не святий. Надія була на того ж Коваленка. Чи, може, надії не було на Ярмоленка після того, як газети написали, скільки він коштує і куди його продають? Я не думаю, що Коваленко в старті – це помилка тренера. Помилка тренера полягала в тому, що він Ярмоленка поставив.

Від Коваленка вболівальники не очікували якоїсь особливо яскравої гри. Вони її очікували, насамперед, від лідерів команди. Лідери є, але не виправдали сподівань. Чого можна очікувати від Коваленка? Він тільки починає грати. Я бачив, як він хотів, але не зміг. Натомість, багато людей, які були з великим досвідом, які вже, наче вірш, знають установку тренера, не показали нічого.

Невдало зіграли наші вінгери, невдало зіграли ті люди, на яких ми сподівалися. Якщо сказати, що Коваленко зробив багато помилок, чи той же Зінченко… Ці хлопці – помічники, вони не можуть грати роль першої скрипки.

У якій епосі живе той кореспондент, який написав про Фоменка ці образливі слова? «Тренер з минулого» - це образливо. Де цей журналіст? Він мовчав, коли команда вийшла на чемпіонат Європи, правда?

Хочу звернутися до всіх вболівальників, які мріяли, щоб Україна пройшла в наступний етап. ПІД ЧАС ВІЙНИ КОМАНДИ НЕ ГРАЮТЬ НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ. Так було у 41-му році, зрозумійте. Радянський Союз під час війни не грав.

Якщо такий результат – 0:2 – то можна сказати, що винні усі. І тренери помилку зробили, і футболісти. Треба справедливу оцінку давати. Де-факто чемпіонат України, де виховуються гравці для збірної, - у поганому стані. Кепські умови, фінансування… Якщо «Шахтар» вже третій рік грає не вдома, без вболівальників. Але ми на це чомусь не зважаємо. Обіс**ли гравців, тренерів – і все. Так паскудно їх обзивають, що не хочеться навіть дивитися на той футбол. Враження, що журналісти, які пишуть оцю гидоту, не те що школу, а й бурсу не закінчили, і, крім матюків, більше нічого не знають.

Не розбивайте остаточно серця вболівальникам, які підтримували збірну. Вони й без того у шоці від результату. А футболісти – думаєте, вони не переймаються? А тренери – не переймаються? Вони що, люди з годинниковим механізмом? Вони мають своє серце, свій розум. Усі ж – живі люди. Для чого ви їх так опускаєте? Не можна поводитися з людьми, як із механічними роботами…

Нація має бути цивілізованою. Я коли прочитав – там жах, що пишуть. З того, що я побачив, нам у Європу ще дуже-дуже далеко. Нам тільки в Азію, причому, у якусь таку країну, якої я навіть не знаю.

Не треба робити з цього трагедію, коли в Україні – трагедія. Ви розумієте, про що я кажу.