Матчі в групі C Євро-2016 закінчилися перемогою збірної Німеччини. Втім, поляки поступилися фавориту лише за різницею м'ячів. Північна Ірландія з трьома очками і різницею м'ячів 2-2 чекатиме на результати у інших групах. А збірна України стала першою командою з 2000-го року і третьою загалом, що не здобула жодного очка і не забила жодного м'яча.
Найгірша збірна турніру «з переляканим тренером»
Чвари у збірних Англії, Нідерландів, Югославії завжди закінчувалися катастрофою на полі. Чим Україна краща? Тим, що в суто радянському стилі приховує все, що відбувається? Сутички між гравцями «Динамо» і «Шахтаря» тривають давно, а очікувати на те, що після останньої все заспокоїлося, надто наївно. Коли два центральних захисники не розмовляють один з одним, коли на тренуваннях і під час матчів кияни не пасують донеччанам і навпаки - на що ще можна очікувати? А надто за тренера, що не здатний протистояти подіям і залежить від людей навколо збірної. Виклики-невиклики гравців з чемпіонату Росії і членів Виконкому ФФУ, наполеглива ставка на слабких форвардів, купа «недоторканих» і повна відсутність готових до бою дублерів (так, Шевчук і Федецький не здатні навісити як слід. А хто вже зараз здатний їх замінити?) - провал такої збірної був неминучим.
Незрозуміле завдання Вікторові Коваленку сидіти на лівому фланзі (що й призвело до його невдалої гри проти північноірландців), повне ігнорування лідера півзахисту чемпіона країни Сергія Рибалки (було боляче дивитися на Тараса Степаненка, який відчайдушно намагається розпасовувати), вперті заміни за позицією за негативного рахунку, фарс з заміною Тимощука - це все на тлі загального стану просто дрібниці. Напевно, дуже пристойна гра Сергія Сидорчука в двох перших матчах, відмінна 25-хвилинка в Ліллі з панікою німецької оборони і сейвами Нойєра, в принципі непогана гра з поляками - це ще й бонус у такій ситуації. Крик душі коментатора Віктора Вацка - це крик душі десятків мільйонів українських вболівальників. Втрачено ще одне, і непогане, покоління.
Кращі вболівальники турніру
Футбол футболом, а ось майже всі вважали, що кращими вболівальниками турніру стануть ірландці. Але ми просто раніше не були знайомі з хлопцями з північної частини Зеленого острова. Востаннє збірна Північної Ірландії брала участь у великому турнірі у 1986-ому році. Тож вболівальники встигли заскучити (а більшість й не пам'ятають). Прем'єр-міністр навіть публічно прохала роботодавців відпускати працівників раніше для перегляду матчів, запевняючи, що це підвищить продуктивність праці. А десятки тисяч «зелено-білих» (серед них один з провідних гольфістів світу Рорі Макілрой і екс-зірка збірної Кіт Гіллеспі) просто блискуче підтримували свою збірну на стадіонах Франції і від душі веселилися у містах. І сотні тисяч літрів випитого пива не завадили їм поводитися мирно, навіть з англійцями чи ірландцями. І, навіть розбивши м'ячем вікно квартири французького пенсіонера, вони одразу зібрали гроші на його ремонт. І цей епізод закінчився спільним питтям пива.
Як шедеврально вони співали, особливо у переможному другому турі! І збірна не могла дозволити собі підвести таких уболівальників, лягаючи кістьми на полі і витиснувши з себе більше, ніж була здатна зробити. Лише завдяки цим вболівальникам і чиновники, і бізнесмени, і глядачі тримають кулаки за те, щоб збірна Північної Ірландії все ж протиснулася до 1/8 зі свого третього місця.
Літри дьогтю
На добрі слова спочатку заслуговували й вболівальники інших збірних цієї групи. Поляки щосили браталися з північноірландцями, крокуючи разом і до, і після матчу між ними. Атмосфера братання із спільним розпиттям пива, грою в футбол на вулиці, танцями і піснями (серед них й знаменитим хітом про одного президента однієї країни) панувала і у Ліллі в день матчу між Німеччиною та Україною. Разючий контраст, з огляду на тодішні новини з Марселя.
Провівши чимало годин в центрі міста 12-го червня, лише наступного дня і з великим подивом я дізнався про напад німецьких вболівальників на українських. Щоправда, організовану неприємну компанію ультрас в чорних футболках ми з журналістом сайту Іваном Вербицьким помітили. А ось поліція їх, як завжди, проґавила. Як і атаку французьких ультрас у Ніцці (схоже, пов'язаних із забороненою фанатською організацією Brigade Sud Nice) на спільний марш польських і північноірландських вболівальників. А вчора вже польські та українські фанати влаштували бійку.
У інших випадках дві трагедії засмутили «зелено-білу армію». Спочатку не зовсім тверезий вболівальник загинув, впавши з мосту у Ніцці. А на матчі проти України від серцевого нападу помер ще один.
Ви бачите форвардів? Сіквел
Томас Мюллер забив 32 голи поточного сезону. Роберт Левандовскі - 42. Маріо Гомес - 28. Аркадіуш Мілік - 24. Почався чемпіонат Європи - і Роберт протягом 270-ти хвилин завдав лише одного удару в площину воріт. Аркадіуш і Маріо (останній взагалі вийшов «в старті» лише у третьому матчі) спромоглися на гол кожен, але не більше. А Томас, блискучий на Мундіалях, знову провалює Євро. В перших двох матчах він завдав по одному удару по воротах, а в третьому відзначився лише двома стійками. Провідний форвард збірної України в перших двох матчах жодного разу не загрожував воротам, його дублер - двічі. А єдиний, здавалося б, пристойний форвард збірної Північної Ірландії - Кайл Лафферті - безнадійно програв конкуренцію вкрай сірому Конору Вашінгтону. Що взагалі відбувається?
Старий кінь борозни... як хто...
36-річні Аарон Хьюз і Гарет МакАулі кілька місяців тому були обрані до збірної Північної Ірландії всіх часів голосуванням вболівальників. Нині той же Хьюз без клубу. Що не завадило йому допомогти збірній на Євро. А МакАулі взагалі був стовпом оборони і забив найважливіший гол збірної протягом останніх 30-ти років. 36-37-річні футболісти є і у складах збірних Польщі та України. «Святий воротар» Артур Боруц спокійно просидів за спинами Лукаша Фабіанскі і Войцеха Щенсни. А ось у Анатолія Тимощука спокійно посидіти не вийшло. «Атмосферник роздягальні» викликав такий вогонь критики уболівальників і журналістів, що негатив від цього переважував позитив від «атмосфери» (якщо вона взагалі була).
Йоахім Льов, припини сунути руки куди заманеться!
Вже ж не вперше!
Кращий гравець - Тоні Кроос
Два роки тому йому набридло грати в «Баварії» за «живих» Бастіана Швайнштайгера і Філіпа Лама. Але здавалося, що роль лідера центру поля «Реалу» він не потягне. Перший сезон і справді був дуже важким і просто «вбив» гравця. Та нині Тоні змужнів і став одним з найважливіших гравців переможця Ліги чемпіонів-2015/16. І у збірній за відсутності Лама та статусу запасного Басті лідером є саме Кроос. Перше місце за середньою та загальною кількістю передач (116 в середньому, лише він і Граніт Джака робили більше, ніж сто), одне з перших за відсотками точних, третє - за довгими пасами серед польових гравців (після Ярослава Ракицького та Джаки) - гру збірної Німеччини здебільшого визначає саме він. Вдалу подачу штрафного на голову Мустафі не слід забувати.
Прорив - Йонас Гектор
Філіп Лам залишив збірну. Бенедікт Хеведес, який на чемпіонаті світу грав ліворуч, перейшов на більш зручний для себе правий фланг. Але він взагалі ж центральний захисник. Тобто не надто допомагає в підтримці атаки. Тож важливість ролі лівого захисника зростає. Йоахим Льов ще у відборі вирішив довіритися маловідомому немолодому (26 років) гравцю «Кельна». І не помилився - Йонас відмінно працює в обороні і дуже активно підтримує атаку, багато володіючи м'ячем і часто прориваючись флангом та й загрожуючи воротам. Він впорався і з Андрієм Ярмоленком, і з колись грізним екс-дортмундським тандемом Піщек-Блащиковські.
Розчарування - атака
Розчарувань в цій групі надто багато. Тому узагальнимо. Немає жодних сумнівів, що три з чотирьох команд групи - організовані, збалансовані, дисципліновані, жорсткі колективи. Але ж від вищезгаданих форвардів ми очікували на більше. Відбіркова група з Німеччиною, Польщею та Ірландією була однією з найяскравіших в історії. Натомість, на самому Євро ми отримали сім м'ячів в шести матчах - найгірший результат в історії. А якщо б ще українці не напропускали майже половину цього зі «стандартів»?
Кращий тренер - Майкл О'Ніл
У 2012-му році новопризначений тренер збірної Північної Ірландії був змушений залишити орендований автомобіль в Польщі і пробиратися в Україну на матчі збірної Португалії на Євро-2012 на автобусі, та ще й без акредитації. «Помститися» йому вдалося за чотири роки. Але не раніше, ніж його «Шемрок Роверс» став першою ірландською командою, яка пробилася до групового турніру Єврокубка (Ліга Європи 2011/12). І не раніше, ніж провалив Відбір на ЧС-2014, поступившись не лише Росії та Португалії, а й Ізраїлю (щоправда, відбираючи очки у всіх). А ось група з Румунією, Угорщиною і Грецією була виграна. Як шанувальник Гордона Страхана він не може запропонувати надто вишуканий футбол. А ось безкомпромісну боротьбу, дисципліну, пресинг, жорстку оборону - ще й як! Саме так його дуже сіра збірна переграла українців і пропустила лише два голи від грізних німців і поляків. І збірна одного з лічених католиків у своїй історії ще може пробитися до 1/8. Але навіть якщо ні - О'Ніл заслуговує на повагу.