Згадаємо, чим запам'яталися нам матчі у цій групі.
Група смерті
На жаль, ця група залишиться в історії турніру чорною сторінкою насамперед через трагічні події в Марселі, Ліллі та Лансі. Чому французи не підготувалися до явно небезпечної зустрічі між російськими та англійськими хуліганами? Чому не отримали інформацію про цю явно сплановану акцію? Організовані загони, «вогнева підтримка» російської преси (що «незрозуміло як» одразу опинилася на місці подій), розмаїття висловів («вони перші почали», «300 проти 10000», «захистили країну») для цільових категорій глядачів з різним рівнем інтелектуального розвитку, повна підтримка цього варварства без осуду - українці дежа вю все це. Навіть Леонід Слуцький, який спочатку засуджував, швидко з'їхав на банальні «відмазки». Про голову РФС, членів Виконкому, депутатів парламенту, провідних журналістів, які поводили себе і висловлювалися, ніби бандити, нема й мови.
Краще жувати
Група B виявилася, мабуть, найкращою на турнірі за якістю футболу. Цьому не завадили, наприклад, відсутність Джеймі Варді в тренажерному залі, розпивання ним шкідливих енергетичних напоїв щоранку, недотримання дієти та ще й захоплення жувальним тютюном. Без реакції тренерських штабів клубу та збірної. «Минулого сезону це працювало, як і раніше, не бачу причин, навіщо це міняти». Може, тому Варді до 25-річного віку борсався у нижчих дивізіонах?
Втім, протягом останнього року це й справді працює. І саме його гол допоміг англійцям здобути єдину перемогу в групі.
Здивували й валлійці. Гарет Бейл зізнався, що він і його партнери «заїдали гіркоту поразки від Англії» гамбургером та чіпсами. І десертом у вигляді оладок з шоколадною пастою. І взагалі, готувалися до вирішального матчу проти збірної Росії не на полі, а в басейнах, масажних кабінетах, крижаних ваннах і ресторанах. Дуже схоже на данців на Євро-92. І спрацювало ж!
... ніж говорити
В групах, де виступають збірні Англії і Росії, завжди забагато навколофутбольного - бійок, скандалів, розмов. А якщо ще й там інша британська збірна, яка бажає будь-що провчити метрополію... «Ми маємо більшу гордість та пристрасть, ніж англійці. Жоден англійський гравець на пробився б до нашої збірної. Вони підносять себе, не зробивши ще нічого», - цих слів Бейла було достатньо для запалювання пожежі в англійській пресі. Що ж, краще жувати гамбургер, ніж говорити. Адже дербі Бейл програв.
Кращі ролі другого плану
Персона Гарета змушує забувати про Аарона Ремзі. Один з кращих хавбеків АПЛ і трансферна мета «Барселони» нині здоровий (що, на жаль, рідко трапляється). І не випадково Бейл не переймається недостатньо вдалою (сам сказав) власною грою, не випадково ніхто не згадує про слабкість форвардів. Аарон шедеврально бачить поле, він швидкий і дуже технічний. Переможний асист проти словаків. Забіг на межі офсайду і підсікання під Акінфеєвим. Запуск атаки, що призвела до голу Тейлора. Просто геніальний асист пасом врозріз Бейлу після проходу...
У несподіваній ролі другого плану добре себе показав і Уейн Руні. Три роки тому перехід в півзахист був для нього приводом для переходу до «Челсі» з «Манчестер Юнайтед». Нині 30-річний футболіст розуміє, що так він подовжить свою кар'єру. Культура пасу, бачення поля, характер, харизма - що ще треба для ролі Крооса/Іньєсти? Одна з наймолодших, найшвидших, найяскравіших, найспритніших атакувальних ланок турніру плюс досвід і харизма Уейна позаду - виглядає гармонійно. На відміну від непрацюючого тандему форвардів Кейн-Руні.
Були такі герої і у інших. Володимир Вайсс технічно забив перший гол у ворота росіян з пасу Марека Хамшика і швидко розіграв кутовий з ним під цас епізоду з другим. А росіяни подавали ознаки життя лише одного разу - наприкінці цього матчу 34-річний Роман Широков, який змінив чотири клуби протягом двох років, організував гол і очолив штурм воріт Козачіка.
Революція консерватора?
Падіння тренерів старої школи - диктаторів, консерваторів, впертих. Ангел Йорданеску, Михайло Фоменко, Фатіх Терім... Рой Ходжсон, на думку багатьох, гальмує розвиток сучасної нетрадиційної збірної Англії. Денні Роуз, Деллі Аллі, Ерік Дайєр, Рахім Стерлінг, Деніел Старрідж, Джеймі Варді, Маркус Рашфорд - ці хлопці НІЧИМ не схожі на типових англійських футболістів. Їм явно не вистачає фізичної сили і витривалості, не вистачає жорсткості, дисципліни, характеру. Втім, вони неймовірно швидкі, технічні, винахідливі і авантюрні. Проблема в тому, що такій збірній потрібен такий же тренер - молодий, швидкий, авантюрний, «світлоголовий». Не Ходжсон.
Зміна амплуа Руні, заміна слабких Кейна і Стерлінга вже у перерві матчу з Уельсом (а Рой зазвичай починає заміни не раніше за Михайла Фоменка) - так, він намагається змінюватися. Але чи не запізно? Дізнаємося в плей-офф.
«Стандартне» домінування
У матчах цієї групи було забито більше м'ячів з прямих штрафних ударів, ніж на двох попередніх Євро разом!! Двічі Бейл і Дайєр. Ось що значить засилля британських збірних!
Кращий гравець - Аарон Ремзі. Див. вище
Прорив - Ерік Дайєр
Вихованець славної академії лісабонського «Спортінга» пограв і за першу команду «левів». Та тепер він задоволений, що не порозумівся там з одним з тренерів і в підсумку потрапив до рук Маурісіо Почеттіно у «Тоттенхемі». Сам Ерік вважає себе «міксом» португальського та англійського футболістів. Справді, працездатність і швидкість він поєднує з технікою, баченням поля і культурою пасу. Перейшовши у сезоні 2015/16 з оборони до центру поля, він став віссю команди, відповідає за баланс, за відбір і початок атак. І найважливішим гравцем, віссю, є вже й у збірній, хоча у офіційних матчах дебютував за неї лише на цьому Євро.
У свої 22 він дуже дорослий і розумний. І штрафні виконує не гірше, ніж один з його кумирів Рафа Маркес. Запитайте Ігоря Акінфєєва.
Розчарування - Леонід Слуцький
Слуцький явно не хотів тренувати збірну. І, мабуть, знав, чому. Ігнашевіч, Березуцький, Торбінський, Широков, Денисов - зміна поколінь просто необхідна. Та очікувати на неї, та ще й під час Відбору, від тренера, який і досі пестить двох перших, було нерозумно. Та все ж Слуцький надто перебільшив зі ставкою на своїх армійців, сучасних і колишніх. Він чомусь проігнорував гравців сюрпризного «Ростова», а залишившись без центру поля (Денисов і Дзагоєв) через травми, почав гарячково тасувати склад. Невже 20-річний Головін, що заграв за першу команду «ЦСКА» лише у березні, вже достойний грати у «старті» збірної? Що робив непоганий вінгер Шатов в центрі, а нападник Кокорін - на фланзі? Навіщо випускати в стартовому складі всіх трьох форвардів з заявки, залишаючи команду без креативних хавбеків? Так це все й виглядало - з більш-менш прийнятною обороною, абсолютно відрізаною від команди атакою і жахливим центром поля.
Кращий тренер - Кріс Коулмен
Здавалося, після «Фулхема» на нього чекає добре тренерське майбутнє. Та погане прийняття рішень («Реал Сосьєдад»? «Ковентрі»? «Ларісса»? Навіщо?) викинуло його на узбіччя. Змінивши свого друга Гері Спіда, який покінчив життя самогубством, він програв перші п'ять матчів, а після 1-6 у Сербії у відборі на ЧС-2014 думав про відставку. Але на Євро (перший великий турнір для Уельсу з 1958-го року) його збірна вийшла дуже впевнено, без зривів, поступившись лише Бельгії і впевнено випередивши Боснію, Ізраїль, Кіпр та Андорру. Хоча на початку лише дубль Бейла врятував від принизливої поразки в Андоррі.
Коулмен традиційно грає з тими ж п'ятьма захисниками, лівий фуллбек Тейлор активно бігає вперед, правий Гантер діє спокійніше. Все це надає обороні стабільність і жорсткість. «Валлійський Хаві» з «Ліверпуля» Джо Аллен за підтримки «хвилеріза» Джо Ледлі починає атаки в центрі поля. А центрфорвард звільняє місце для двох головних зірок-креативників. Такий баланс приніс заслужену перемогу в групі і здатний попсувати нерви в плей-офф кому завгодно.
Фото - UEFA.com, Getty Images, Zimbio.com