Італія, Бельгія, Ірландія (вийшла до 1/8), Швеція... Рівень футболу у цій потенційній «групі смерті» відверто розчарував. Втім, розчарування від гри Златана Ібрагімовича (який закінчив свою міжнародну кар'єру) та інших пом'якшили чудові вболівальники збірних групи Е, які влаштували справжнє свято на трибунах та у містах.
Війна Півночі та Півдня
Власне, тут було все, крім війни. Один з головних кандидатів на звання «групи смерті» розчарував і якістю футболу, і напругою. Але не вболівальниками! Як завжди мирні і барвисті шведи. Бельгійці, що аплодували в такт гімну Італії. А ірландці взагалі співали «Il Canto degli Italiani» разом з італійцями на стадіоні.
«Зелені» аж ніяк не бажали поступатися в шляхетності і барвистості побратимам з північної частини Зеленого острова. Вони прибирали за собою сміття. Вони сотнями співали серенади французьким дівчатам. І колискові немовлятам в метро, дотримуючись необхідної тиші. Вони перенесли на руках велосипедиста, який не мав шансів продертися крізь їх натовп. Вони вкладали гроші у вікна пошкодженого ними ж автомобіля, вони поміняли колесо в іншому. У самій Ірландії майже три чверті телевізорів (!!!) були увімкнені на матч третього туру проти Італії, а нові чартери з вболівальниками прибували безперервно і прибудуть спеціально до матчу 1/8 фіналу. Просто неймовірно!
Капітал Марка
Уявіть собі країну, повну цінних корисних копалин, але абсолютно відсталу, з мало не феодальною формою правління. Таких ще нещодавно було чимало, та й нині є. Деякі історики вважають, що для швидкого і ефективного виведення такої країни на шлях модернізації соціалізм з його централізованою владою і тотальним контролем корисніший за капіталізм з його повільною еволюцією. Та надалі соціалізм припиняє працювати, економіка впирається у стелю, корупція і зловживання владою досягають критичного рівня. Що може призвести до колапсу.
Щось схоже відбувається у збірній Бельгії. Нове покоління чудових «корисних копалин» страждало від відсталих консервативних старих тренерів у збірній і не те що не тримало рівень, а навіть провалювалося. Лише у часи недосвідченого, але набагато молодшого, відкритішого і прогресивнішого Марка Вільмотса збірна стала впевнено перегравати слабших, легко виходити на великі турніри і на них - до плей-офф. Рівень і непогана організація дозволяють Едену Азару, Кевіну Де Брейне, Ромелу Лукаку, Маруану Феллаїні перемагати на класі, як Ірландію і Швецію на цьому турнірі. Але, схоже, Марк - не з кращих тренерів і вже вперся у власну «стелю». Потужному супернику (Італії), де потрібна рука тренера, тактичні ходи, боротьба «через не можу», Бельгія Вільмотса поступилася в одні ворота. Жодного голу такої зірки, як Еден Азар, у восьми матчах на великих турнірах - теж показник «характеру».
Бельгійцям пощастило з сіткою на ЧС-2014 (Алжир, Росія, Південна Корея, США), пощастило й нині (Угорщина, надалі Уельс/Північна Ірландія). Це їх «клієнти». Та прогресу не помітно. Хоча, а може Вільмотс після довгих пошуків нарешті знайшов баланс? Жахлива гра без крайніх захисників і незрозумілим чужорідним тілом Маруаном Феллаїні проти Італії. А потім знахідка Томаса Меньє, про якого нижче. І перехід Де Брейне в центр, після чого бельгійці виглядають набагато мобільнішими та різноманітнішими.
Треті зайві
Перевіряти корисність розширення Євро до 24-ох команд збиралися головним чином з виступу команд, що посіли треті місця у своїх відбіркових групах. А чим тоді вони пояснять провал переможців Відбору Чехії та Австрії? В будь-якому разі з третіх Україна, Туреччина, Швеція та Ірландія виглядали загалом погано, а Угорщина своїм винятком лише підтвердила правило. Ми очікували на феєрію і від Ібрагімовича, і від ірландців, які показали відмінний футбол в одній з найяскравіших відбіркових груп в історії (Німеччина, Польща, Шотландія). Та в підсумку дві найстаріші збірні на турнірі були й одними з найнудніших.
Ібра завжди хоче грати зі ще одним форвардом біля себе. Однак вихід сірих і неповоротких Маркуса Берга/Йона Гвідетті забирає місце у креативника. Фуллбеки працюють погано, колись розумний і креативний Кім Челльстрем безнадійно постарішав, начебто вінгер Себастьян Ларссон - насправді ще один опорник. А 24-річний вінгер лейпцігського «Ред Булла» Еміль Форсберг (на якого чимало сподівалися, навіть як на наступника Златана) технічний, непогано зміщується в центр, але все ж ще недосвідчений і сируватий. Ірландці ж взагалі немов забули про яскравий Відбір і постали типовим колективом бійців з дна Прем'єр-Ліги і Чемпіоншипа, причому ще й не завжди організованих. Мартiн О'Ніл змінював тактику щоматчу, Роббі Брейді встиг відіграти на трьох різних позиціях. І якби не другий склад «адзуррі» - не бачити б Брейді переможного голу і 1/8 фіналу.
В футбол грають 96 хвилин
30 м'ячів з 69-ти у груповому турнірі було забито протягом останніх 30 хвилин. З них 18 - після 80-ої хвилини. З цих 18-ти сім - в доданий арбітром час. В групі Е чотири з десяти м'ячів було забито після 80-ої хвилини (всі - швидкими переходами в атаку невеликими силами). Без них Бельгія посіла б перше місце, Італія - друге (і уникнула б зустрічі з Іспанією), а Ірландія зі Швецією не вийшли б до 1/8. Надобережна і навіть байдужа гра у перших таймах цього турніру? Втома команд після довгого сезону (раніше ФІФА вимагав закінчувати ліги до 15-го травня) або банальний брак класу в аутсайдерів?
Кращий гравець - Джорджо К'єлліні
Для статусу Легенди йому не вистачає лише одного - піару. Звичайно, наркомани і палії будинків цікавіші. Але насправді випускник Економічного факультету Університету Турину - гідний продовжувач традицій Алессандро Нести, Фабіо Каннаваро, Паоло Мальдіні, Франко Барезі. Раніше лівий захисник (як і Мальдіні), у Конте він завжди грає лівого центрального. І звична «стіна» італійської оборони на Євро-2016 - його заслуга. Лише три удари шведів і бельгійців в отвір воріт Буффона разом, легке «з'їдання» Лукаку, Де Брейне і Ібрагімовича (від останнього Джорджо як «визнання заслуг» отримав ліктем в обличчя), швидкий аут, який почав переможну атаку проти шведів. Без нього Барцальї і Бонуччі в третьому матчі виглядали значно гірше, і саме тоді італійці пропустили вперше.
Прорив - Томас Меньє
Фактурний 24-річний футболіст починав кар'єру на позиції форварда, потім грав правого хавбека. А вже в «Брюгге» через брак правих захисників став гравцем основи саме там. У збірній Бельгії давно існує гостра нестача фуллбеків. На ці позиції зазвичай ставлять центральних. Через що ця талановита збірна не може реалізувати свій потенціал, адже праця фуллбеків в сучасному футболі є дуже важливою. Та навіть у такій ситуації гравець однієї з провідних команд країни не вважався серйозним кандидатом на місце в перших 11-ти. До Євро він виходив з перших хвилин лише в одному офіційному матчі - проти Андорри. Однак невдала гра Лорана Сімана проти італійців дала Томасу шанс. І виявилося, що його швидкість, «фізика», невтомність, любов до атаки і загроза воротам - те, чого не вистачало фланговим захисникам збірної. Асист у матчі проти ірландців чітким навісом на Вітцеля, активність і надійність проти шведів - з Томасом в складі «червоні дияволи» виглядають різноманітніше.
Розчарування - Златан Ібрагімович
Кращий бомбардир в історії збірної Швеції на кожному зі своїх перших трьох Євро забивав по два м'ячі. Він хотів стати першим в історії, який забивав на чотирьох. Але вісім-десять років тому у нього були партнери в особі Фредріка Юнгберга, Хенріка Ларссона, Андерса Свенссона. Нині він зовсім самотній серед сірості. Десять років без плей-офф великих турнірів, два пропущених ЧС, нуль ударів в отвір у перших двох матчах цього турніру - така сучасна збірна Швеції. І лише один (!!) удар в отвір - у трьох матчах від Ібри. Він вкрай рідко забиває за клуб в плей-офф Єврокубків, він так і залишився без голів у плей-офф Євро або Мундіалів за збірну. Інше питання - а де б вона була без нього?
Кращий тренер - Антоніо Конте
Вічні Даніеле де Россі і Джанлуїджі Буффон, все та ж трійка ювентійських захисників, Антоніо Кандрева, що застряг в «Лаціо» в усіх сенсах, гравець новачка Серії А Джаккеріні, запасні «Ювентуса» Стураро, Дзадза і Огбонна, запасний воротар, нехай й «ПСЖ», Чіро Іммобіле після невдалого сезону і вже померла надія уболівальників «Мілана» Маттіа Де Шильйо... Якщо вже найкреативнішим гравцем збірної вважається просто ще один бразилець Едер... Якщо десятий номер, номер Роберто Баджо, Алессандро Дель П'єро, Франческо Тотті, отримав Тьяго Мотта... І з усього цього тренеру вдалося зліпити типову італійську організовану, непробивну команду, яка здивувала всю Європу, і особливо збірну Бельгії, своїм божевільним пресингом, тактичними ходами і чудовими контратаками. Якщо до початку турніру в матчі Італія - Іспанія беззаперечним фаворитом вважалися останні, то нині, під враженням виконаної Конте роботи, перевага надається навіть його підопічним.
А ви бачили, як Буффон, Огбонна і інші співають гімн? Як у самого Конте під час його виконання мало не сльози течуть по щоках? Така Італія просто не може бути поганою і прісною. Вона завжди побореться до останнього.