- Мотивація була присутня, тактично ми були підковані, суперників досконально вивчали. Не знаю, може, концентрація і самовіддача були на належному рівні, та й десь удача відвернулася. У тому ж матчі з Польщею ми створили кілька хороших моментів, але не реалізували їх. Втім, і німцям могли забивати - не пощастило.
- На грунті незадовільних результатів зриви у футболістів траплялися?
- Не помічав. Так, гравці дискутували, бо у кожного може бути своя думка на той чи інший рахунок, але ніяких конфліктів не було. І заспокійливого у лікарів після поразок хлопці теж не просили.
- В Екс-ан-Провансі стежили за українськими публікаціями, чули думки і закиди на адресу збірників?
- Природно, ми читали відгуки фанатів і фахівців, навіть з образами стикалися в інтернеті. Що вам сказати?.. Мені зрозумілий гнів народних мас, бо ми не виправдали надій. Я добре запам'ятав, як тепло вболівальники проводжали нас на Євро, які очікування та побажання звучали, в курсі, як країна за нас переживала і стежила за виступами... У зв'язку з цим дуже прикро, що ми не реалізували жодного моменту на турнірі і не набрали очок.
- Ще до чемпіонату Європи футбольна громадськість України в унісон прогнозувала перемогу над Північною Ірландією, але на практиці ми отримали образливий ляпас (0:2). У чому причина поразки?
- Ми програли через власні помилки... А взагалі нам протистояла хороша, бійцівська команда, відмінно діяла на стандартних розіграшах. Саме в такому епізоді ми пропустили перший м'яч, що зумовив результат зустрічі. Прикро.
- Але особисто вам щось соромитися нема чого, адже тренерський штаб так і не вписав Будківського в число одинадцяти, протримавши в запасі всі три поєдинки...
- Значить, Михайло Фоменко не бачив посилення складу за рахунок лави запасних. Жодних образ! Це тренерське рішення, хіба я міг на нього вплинути? Залишається тільки продовжувати тренуватися, забивати і знову звертати до себе увагу, щоб знову отримати можливість захищати кольори національної збірної країни.
- Що почерпнули для себе у Франції в плані футбольної науки?
- Помічав деталі гри форвардів, зрозумів, яка має бути присутня самовіддача, побачив інші нюанси, так що обов'язково зроблю для себе висновки. Є до чого прагнути.
- Після невдачі в Ліоні ваші партнери Андрій Пятов і Тарас Степаненко говорили, що всім в команді було соромно. А які відчуття особисто ви відчували після третьої поразки від Польщі?
- На жаль, покидали Марсель з низько опущеними головами. Намагалися грати в футбол, начебто непогано виходило, але підвела горезвісна реалізація моментів. У Марселі нас підтримувала велика армія вболівальників, а після поєдинку «синьо-жовті» трибуни проводжали нас свистом... Як таке забудеш?
- Контрастні проводи на тлі тих же ісландців і їх прихильників.
- Точно! Я розумію розчарування українських уболівальників, але футболісти засмучені не менше. Сподіваюся, нам вдасться реабілітуватися в наступних матчах,
- цитує Будківського газета «Команда».