Виходить, ми гнобили свого тренера за стиль, який може бути чемпіонським. Адже за великим рахунком Михайло Фоменко намагався будувати гру української збірної за тими ж принципами, які прищеплював новоспеченим чемпіонам Європи Фернанду Сантуш. Останнього теж, до слова, критикували, хоча станом на сьогодні з 13-ти матчів на чолі національної команди своєї країни він не програв жодного. Ось лишень оборонна модель гри естетів не влаштовує.
І вибір сеньйор Сантуш, погодьтеся, має трохи ширший. Скажімо, крайніх оборонців обирає між Седріком і Вієріньєю та між Рафаелом Геррейру і Елісеу, а не розглядає як єдину альтернативу Шевчукові і Федецькому Бутка. В нападі ж вибір доводиться робити не між годувальником сім’ї і Зозулею, а між Нані і Куарежмою. Про найкращого на сьогоднішній день футболіста світу взагалі мовчу.
Португальська збірна мала достатній кадровий потенціал, щоб грати з позиції сили ледь не в кожному матчі на поточному Євро. Турнірна сітка сприяла. Однак після проведеного в атакувальному ключі, але не виграного стартового матчу з ісландцями команда Фернанду Сантуша вирішила закритися. Починаючи з гри проти австрійців, португальці грали в прагматичний футбол, основною метою якого є збереження недоторканими власних воріт.
Попервах виходило не найліпшим чином, зустріч з угорськими романтиками взагалі ледь не виявилася для Португалії на турнірі останньою. Якби не геній Кріштіану Роналду. Своїх перших два голи на четвертому поспіль чемпіонаті капітан забив у найпотрібніший для команди момент.
Здавалося б, після такого крижаного душу Сантуш має отямитися. І справді, в зустрічі 1/8 фіналу проти хорватів наставник португальців змінив склад кардинальним чином – випустив трьох нових оборонців і свіжого центрального хава. Незмінним залишився лише стиль гри. Точніше, з новим варіантом складу гра португальців стала надійнішою. Виглядало, що вони не грають, а вимучують перемоги. Навіть не перемоги, а виходи в наступні раунди. Гра португальців орієнтувалася не стільки на творчість, скільки на руйнування задумів суперника. 18-річний Ренату Санчес, який почав виходити в основі з чвертьфінального матчу проти поляків, свіжості діям колективу додав, але на загальну ігрову картину не вплинув.
Першу і, як виявилося, єдину перемогу в основний час Селесао здобули лише в півфіналі, здолавши 2:0 обезкровлених відсутністю Аарона Ремзі і Бена Девіса валлійців. Забити двічі допоміг геній Роналду, котрий відзначився сам і асистував Нані. Втім, виглядало, що з такою стратегією Кріштіану свого реального потенціалу сповна розкрити не здатен.
Роналду в 2004-му...
...і зараз
Глибина далекоглядних ходів тренера Сантуша проявилася лише під час фінального двобою, який Португалія розпочала в звичному для себе оборонному ключі. Але мова не про те. В середині першого тайму світ 12 років потому у фіналі чемпіонату Європи знову побачив сльози Роналду. Тільки у Ліссабоні в 2004-му юний Кріштіану плакав, бо програв грекам. Натомість тепер то були сльози безсилля – через отриману травму він змушений був залишити поле уже на 24-й хвилині.
Не беруся стверджувати, свідомо французи виводили лідера португальців з ладу чи ні. Можна констатувати факт: Дімітрій Пайє впродовж нетривалого часового відрізку жорстко врізався в Роналду тричі. Після одного з цих зіткнень найзірковіший футболіст Євро не встояв. Сантуш змушений був випускати Рікарду Куарежму. Португальців вважали приреченими, мабуть, усі. Крім їхнього тренера.
Впродовж усього французького Євро Селесао своєю грою немов заперечували повну залежність від лідера. Вчора ввечері на «Стад де Франс» новоспечені чемпіони довели – вони справді не команда одного гравця. Роналду випав, але ігровий механізм працював справно. Не провалитися португальцям дозволила ставка їхнього тренера на колективний футбол.
Безперечно, Фернанду Сантуш міг зробити акцент на сильних індивідуальних рисах лідерів, яскраво виграти завдяки цьому груповий турнір і, можливо, пройти ще раунд чи два у плей-оф, а потім красиво програти. Проте він обрав прагматичний варіант гри на результат, був за крок від провалу, але не провалився, і повертається додому королем, наставником десятих в історії чемпіонів Європи.
Звичайно, скептики згадають два удари головою Грізманна, вихід на побачення з воротарем Жиру, стійку після пострілу Жиньяка. Португалії, мовляв, пощастило. Не без цього. Руй Патрісіу у воротах зіграв неперевершено і в цих епізодах, і коли відбив два удари Мусси Сіссоко. Крім того, мабуть, найкращий матч у кар’єрі видав Пепе. Важко перелічити ситуації, в яких стоппер «Реалу» грав на випередження, вигравав єдиноборства, знімав верхові м’ячі, просто розряджав ситуацію виносом. Але знову ж: попередній матч проти Вельсу Пепе пропускав через травму. На надійність тилів ця відсутність не вплинула. Якби вплинула, то була б не Португалія Фернанду Сантуша.
28-річний нападник Едер Лопіш з французького «Лілля» до фіналу виходив на поле в поєдинках Євро-2016 лише двічі: зіграв шість хвилин у зустрічі з ісландцями і сім – у матчі з австрійцями. За ці 13 хвилин форвард не запам’ятався фактично нічим. Але у тому й річ, що туристів в обоймі у Сантуша не було. Випускаючи Едера на 79-й хвилині замість Ренату Санчеса, тренер наділив свіжого виконавця функціями атакувального півоборонця.
Активність у 40 з гаком проведених на полі хвилин Едер проявив неабияку: постійно пресингував суперників на їхній половині, в екстратаймі міг забити після подачі кутового головою, але французів врятував Льоріс. За лічені ж хвилини до вирішального на Євро-2016 епізоду майбутній герой матчу навіть ввів в оману арбітра. То в ситуації, коли Клаттенбург сплутав темну руку Едера з білою кінцівкою Косцельни. Ударом зі штрафного Рафаел Геррейру влучив у поперечину. Але виявилося, що щастю французів тривати залишалося недовго.
…Гра забудеться, а результат залишиться. Португалія вперше у своїй історії виграла щось суттєве. Так вже у сучасному футболі повелося, що майже на кожному крупному форумі з’являється команда, яка всупереч логіці, маючи в обоймі цілу когорту видатних атакувальних гравців, діє у відверто оборонній манері. Такий стиль начебто приносив результат. Але не до кінця, бо збірна Нідерландів під керівництвом Берта ван Марвейка програла у фіналі мундіалю-2010 іспанцям, а Аргентина Алехандро Сабельї через чотири роки поступилася у вирішальному матчі німцям. І лише Португалія Фернанду Сантуша довела почате до абсолютного тріумфу.