Долю центрального матчу туру у Львові вирішили два удари, які завдав Андрій Ярмоленко. Це зовсім не дивно — Андрій вже вкотре «номер один» у київському клубі. Так було і є. Лише виникає питання, чи буде.
У матчі з «Карпатами» він і далі викликав якщо не викриків «вау», то принаймні – «нормально», і все.
Андрій зіграв на рівні, він і далі лідер команди, головна зірка і так далі. Щоправда, цікаво, чи вистачить йому мотивації демонструвати таку гру й далі. Коли його партнери по збірній роз’їжджаються по Європі, Андрій мусить проходити оборону «Зірки» чи «Карпат». Хоча за це йому, як мінімум, непогано платять. Та хіба щастя у грошах?
Здається, залишки мотивації Ярмоленко втратить тоді, коли умовний Зозуля чи Коноплянка серйозно проявлять себе на топ-рівні. Андрій всерйоз, а не як раніше, захоче піти, але домовитися з Ігорем Суркісом — справа непроста. Та й старенькі флангові півзахисники ніколи не були в моді у західних топ-клубах. Час-то іде…