Останніми роками Бундеслігу відвідують чимало цікавих новачків, які раніше не грали (або майже не грали) в цьому турнірі. Втім, «Інгольштадт» і «Разен Баллспорт Лейпціг» з потужними «Ауді» і «Ред Булл» за спиною не можуть вважатися справжніми «попелюшками». А симпатичні «Айнтрахт» з Брауншвейга, «Гройтер Фюрт» і «Падерборн» в підсумку вилетіли. А ось історія «Дармштадта» заслуговує на розповідь. «Лілії» спочатку залишилися в Бундеслізі 3 лише завдяки фінансовим проблемам найлютішого ворога - «Кіккерз» з Оффенбаха, за рік пробилися в Бундеслігу 2 завдяки голу на 122-ій хвилині, ще за рік з найменшим бюджетом посіли друге місце, а наступного року з таким ж бюджетом впевнено втрималися в Першій Бундеслізі. Команді передрікали безсумнівний виліт і рік тому, а надто зараз, коли вона втратила тренера і майже всіх лідерів, а посилилася лише Артемом Федецьким (який дебютував в суботу у переможному контрольному матчі проти «Бурсаспора»). Але, як казав опорник команди Петер Німайер, «характер важливіший за якість. Ми живемо за цим законом. І всі можуть бачити, що у нас виходить».
Наука заважає футболу
150-тисячний Дармштадт вже давно отримав офіційний статус «Міста Науки». З трьома університетами, головними європейськими центрами вивчення Космосу і метеорології, з третім місцем в країні в галузі високих технологій, з хімічним елементом Періодичної Таблиці (відомої як Таблиця Менделєєва) Дармштадтієм, відкритим тут. А спорт в місті - це перш за все Андреа Петковіч, екс-дев'ята ракетка світу і екс-півфіналістка Відкритого чемпіонату Франції. Так, «СВ Дармштадт 98» відіграв два сезони в Бундеслізі на межі 70-80-х років. Але в тому-то й справа, що його унікальне досягнення - чергова ознака аматорського відношення до спорту в місті. «Дармштадт» тих років був майже повністю складений із вчителів, інженерів, робітників, що тренувалися вечорами чотири рази на тиждень і ледве-ледве відпрошувалися на збори. А вже у 2013-му році капітан команди Айтач Зулу після вильоту з Бундесліги 3 вже знайшов собі місце агента з продажу автівок. Та «Кіккерз» були зняті, і «Лілії» (які за п'ять років до цього самі були вкотре врятовані від банкрутства відчайдушним збором коштів і товариським матчем проти «Баварії») залишилися в Третьому дивізіоні. А вже за три роки Зулу став кращим бомбардиром ліг Топ-5 серед захисників і четвертим центрдефом ліги згідно її офіційного сайту.
Аматорщиною, або, якщо хочете, 70-ми, віє і від стадіону команди.
Звиклий до модернових прилизаних німецьких арен глядач відчує культурний шок, потрапивши на «Болленфаллтор». Стадіон був побудований в 20-х роках минулого століття і з того часу не проходив повну модернізацію. Через легкоатлетичні доріжки трибуни за воротами неймовірно далекі від поля. Лише 4000 місць зайняті пластиковими сидіннями і знаходяться під дахом, інші ж являють собою довгу дугу з лавками, а то і лише зі стоячими місцями. Палити дозволено всюди і пиво ллється рікою. Незрозуміло, як такому стадіону дозволили приймати матчі Бундесліги, але факт в тому, що придбати квиток на матч просто нереально. Так, до сезону 2017/18 планується суттєва реконструкція. Але сума в 24 мільйони євро, з яких 14 дає муніципалітет, не вражає. Як і лише 300 тисяч євро на рік, що виплачуються місцевою фармацевтичною компанією Мерк за право дати стадіону своє ім'я. Або рекордний трансфер клубу всіх часів за лише в півмільйона євро.
Дірк Сiмеоне
Як такий клуб втримався в Бундеслізі? Відповідь одна - Дірк Шустер. Багаторічний захисник «Карлсруе» вважається учнем тренера команди тих років Вінфріда Шефера, апологета швидкого атакувального футболу. Але як і краще, що в результаті «Карлсруе» дав Німеччині - це
Сергій Кір'яков
Олівер Кан, воротар, так і Шустер поки що дав Німеччині лише зразок захисного футболу. Він побудував неймовірно жорстку, бойовиту, навіть брутальну (слова Джонатана Та, захисника леверкузенського «Байєра») команду. Яка перш за все обороняється і сподівається на «стандарти», за ударами по воротах і голам з яких підопічні Шустера були кращими у Другій Бундеслізі і одними з двох-трьох кращих в Першій (18 голів). Минулого сезону «Лілії» були останніми і за володінням м'ячем (37%), і за загальною кількістю передач, і за відсотком точних, і за ударами по воротах, разом з тим другими за фолами і жовтими картками. Але вбивчий календар на початку сезону не знітив команду, і підопічні Шустера в семи перших турах відібрали очки у «Шальке», «Байєра» та дортмундської «Боруссії» (граючи з шістьма захисниками), причому у всіх - у гостях. «Дармштадт - просто божевільна історія успіху» - казав тренер дортмундців Томас Тухель. «Це результат надзвичайного командного духу. У них є чітка готовність віддати все для команди. Там немає его».
Тухель має рацію. Саме завдяки всьому цьому «Дармштадт» жодного дня не перебував у зоні вильоту і вже за тур до кінця офіційно залишився в Бундеслізі. «Я був би ідіотом, якби намагався щось радити цьому богу серед людей. Він домігся виходу в Бундеслігу з «Дармштадтом» швидше, ніж я зробив це в ФІФА-2015, а я дуже добре граю в цю гру», - не приховував захоплення американський журналіст і вболівальник клубу Скотт Шродер. І «Персона року» в німецькому футболі за версією «Кіккера» врахував помилки «Гройтер Фюрта» і «Падерборна» і зміцнював команду насамперед досвідченими гравцями. Реанімуючи захисників-«клоунів». Лука Кальдірола з «Вердера» і Слободан Райковіч (екс-«Гамбург») у нього раптом стали стіною в обороні. А Сандро Вагнер - бомбардиром. Вагнер, який брав молодіжний Євро сім років тому і забив двічі у фіналі (4-0 над Англією), на відміну від партнерів по тій команді Мануеля Нойєра, Месута Озіла, Джерома Боатенга, Матса Хуммельса, Самі Хедіри і Бенедикта Хеведеса, не зміг пробитися нагору. Але у Шустера він забив за сезон вдвічі більше (14), ніж раніше протягом усієї бундеслігівської кар'єри. Оборона, характер, «стандарти», реанімація «клоунів» - Дірк нагадує Дієго Сімеоне!
Після бога
Літо 2016-го поки проходить жахливо. Шустер пішов в «Аугсбург», пішли Кальдірола, Райковіч, Вагнер, перший воротар Матенія, один з кращих півзахисників Рауш. Пішов навіть Марко Зайлер, один із символів клубу, колоритний форвард-веган з ісландською бородою. Новий головний тренер Норберт Майєр (перший і останній тренер Андрія Вороніна в Німеччині) останніми роками хіба що вилітав з «Фортуною» з Дюссельдорфа з Бундесліги і програвав тому ж «Дармштадту» з «Армінією» в плей-офф за вихід в Бундеслігу 2, пропустивши на 122-ій хвилині. Новий спортивний директор Хольгер Фах - ще один тренер-невдаха. Збори команда почала лише з 16-ма футболістами і з одним із асистентів головного тренера в якості гравця. Замість Вагнера з «Хоффенхайма» підписаний 22-річний Антоніо Чолак, який поки не забивав в Бундеслізі. Замість Матенії - Даніель Фернандес, який вилітав з «Падерборном» рік тому. Той же Німейєр кілька днів тому заявив, що «якщо ми почнемо з таким складом, ми вже можемо піднімати білий прапор».
Якщо минулого літа у «Дармштадта» начебто не було шансів залишитися в Бундеслізі, то про що говорити тепер? Залишається сподіватися на чудових вболівальників.
На тих самих, які самі зібрали і сплатили штраф за кинутий туалетний папір на поле. На тих, які організували поїздку для юних вболівальників клубу до Манчестера, причому не до «Сіті» або «Юнайтед», а до таких же «чесних бідних» - «Юнайтед оф Манчестер». На таких, як Джонні Хаймес, який своєю боротьбою з тяжкою хворобою надихав гравців. На таких, як Петковіч, яка люто підтримує команду і навіть готова попрацювати в буфеті стадіону, програвши Шустеру парі. На дітей, людей похилого віку, біженців і безробітних, які регулярно отримують безкоштовні квитки на матчі за угодою з муніципалітетом. Залишається сподіватися на те, що Майер зуміє розбудити в гравцях ті ж характер і самовіддачу. В будь-якому разі, на Федецького в цьому сенсі він може розраховувати. Проблема в тому, що за жахливого кадрового дефіциту саме на правому фланзі оборони грає непоганий гравець з великим досвідом в Серії А, який їздив зі збірною Австрії на Євро-2016 (нехай і не зіграв жодного матчу) - Дьордь Гаріч. Але для такого бійця, як Артем, місце завжди знайдеться.
Леон Вургафт