– Денисе, як оцінюють футболісти «Сталі» одне очко у двох перших іграх?
– Звичайно, хотілося б взяти проти цих супротивників 6 балів. Нам протистояли хороші команди, однак вважаю, що з «Дніпром» потрібно було виривати перемогу. З «Карпатами» все вирішили власні помилки. Виглядали добре до першого пропущеного голу. Коли ж пропустили вдруге, все пішло не за нашим сценарієм. Ми такого не очікували і виявились неготовими зламати подібний сценарій, пропустивши згодом ще і третій м’яч.
– Можна стверджувати, що навіть не за результатом, а за грою «Сталь» краще виглядала проти «Дніпра»?
– Не знаю. Чую це не вперше. Багато спеціалістів та журналістів так говорять – мабуть, так і є.
– У зустрічі з «Дніпром» ти в обох м’ячах відіграв ключову роль. Як для себе згадуєш той поєдинок?
– Зрозуміло, що негативно, адже через мене пропустили перший гол. Виправдовуватися не хочу – чистий пенальті. Однак і у ворота «Дніпра» можна було ставити 11-метровий, коли м’яч потрапив у руку їхньому захисникові. А те, що взяв участь у нашому м’ячі у відповідь – так там плід колективних зусиль. Ту атаку цілком можна назвати командною заслугою. Ми відпрацьовуємо подібні комбінації.
– Наприкінці матчу був незабутній момент, коли Едгар Малакян влучив у штангу. Що йому сказали за невикористаний стовідсотковий епізод?
– Нам залишилось його тільки підтримати. Переживає й по сьогодні – це видно з усього. На розборі гри спробували повернути все на жарт. Та й вже час був переключатись на «Волинь», про яку всі думки у кожного з нас.
– Що скажеш про лучан? Чи довелось «Волинь» побачити у новому сезоні?
– Знаю, що там багато нових облич. Проте впевнений, що загальний командний малюнок залишиться все тим же – наголос на силовий футбол, на фізичні дані. Віталій Кварцяний це сповідує і відмовлятись не стане.
– Наскільки вирішальним може стати місце проведення гри?
– Можна сказати, що ми всі ігри проводимо на виїзді, адже наш стадіон у Кам’янському зараз перебуває на реконструкції. Базуємось у Києві, граємо у Дніпрі. Це трохи важкувато.
– За складом на даному етапі «Сталь» є однією з найдосвідченіших команд. Це має допомогти?
– З одного боку, є зрілі гравці по 27-28 років, є ветерани – Коля Іщенко, Юра Паньків. А ми ще молоді – нам необхідно грати, збагачуватись досвідом. Добре, що є з кого брати приклад, за ким тягнутися.
– Зараз у групу атаки прийшло два голландських виконавці. Знайшли з ними спільну мову?
– Вони спілкуються англійською, тренери також. Тому нам допомагає мова інтернаціонального використання. За місяць все ще й не може бути ідеально, однак це нормальний робочий процес. Переконаний, що з часом будемо лише прогресувати у даному напрямку.
– Втрат перед «Волинню» немає?
– У минулому турі травму отримав Мар’ян Мисик – наш молодий талановитий футболіст, якого ми морально підтримуємо, бажаємо йому найшвидшого повернення на поле. А інших проблем немає.
– У зв’язку зі зміною формату отримали завдання на весь сезон чи на перший етап?
– Звичайно, маємо потрапляти до першої шістки, про що нам чітко сказав президент. Далі вже будемо дивитись.