«Чим розумніша людина, тим вона краще як футболіст. Колись Лобановський сказав, що в «Динамо» тупих футболістів бути не може. Так воно і було. Сам футбол прибирав із команди дурних футболістів. Я можу зайти в будь-який момент, подивитися, як вони себе ведуть. Вважаю, що в 17-18 років вони ще повинні знаходитися під контролем. У нас є можливість їх контролювати не тільки в думках, але і в місті. Сабо міг зайти в квартиру, де я жив у Києві, і подивитися в холодильник і смітник. Павлов теж все знав. Це нормально. Тренер нічого не повинен випускати з уваги.
У «Динамо» я відчував себе не в своїй тарілці. Павлов був більшим психологом, ніж Сабо. Він розумів, коли потрібна публічна прочуханка. У Сабо все було зрозуміло: крик на всю Україну. Може, він якось задавив мене. Зараз вже не особливо хочеться це розуміти, але дійсно психологічну невпевненість він в мене вніс. Я ніколи не буду поводитися, як Кварцяний. У мене зовсім інший характер. Веду з людьми себе так, як хотів би, щоб вели зі мною.
Коли я приходив в команду, то курили всі, і випивати було модно. Така модель футболіста 90-х. Зараз ситуація інша, молодь інша. Вони розуміють, що можна зробити хорошу кар'єру і заробити на безбідне життя. Тоді ми не думали про те, що є можливість заробити. Ми просто отримували задоволення від футболу, насолоджувалися. Зараз ринкові відносини, інші люди й інша молодь», - розповів Михайленко у інтерв'ю «Профутболу».