Відсутність підсилення
«Динамо» перестало купувати футболістів, а з Ігорем Суркісом стало набагато легше вести перемовини щодо придбання гравця, який у нього на контракті. Вперше за часів президентства братів Суркісів «Динамо» в міжсезонні не витратило жодної копійки на нових виконавців.
Моурінью в «МЮ», Гвардіола в «МС», Конте в «Челсі», Анчелотті в «Баварії», Аллегрі в «Ювентусі», Емері в ПСЖ, Луїс Енріке в «Барселоні» і далі по списку — всі вони витратили багато мільйонів на оновлення складу, хоча в їхніх командах і так вистачає топових виконавців. Для того, щоб людина почувала себе добре, необхідно, аби кров швидко оновлювалась, інакше можуть виникнути тромби. Про це добре знає Моурінью, коли після чемпіонства в Англії він провалив наступний сезон із тими самими футболістами.
Вільні агенти Громов та Гладкий – хороше рішення для резерву, але не для виходу на новий рівень. Про необхідність оновлення складу говорив і навіть кричав Рауль Ріанчо перед тим, як піти з «Динамо». Одна його відповідь не увійшла до останнього інтерв’ю перед відходом з «Динамо», але дуже актуальна сьогодні: «В Іспанії є така команда як «Атлетико» Мадрид. Щороку вони продають своїх лідерів. Десять футболістів на вихід, десять на вхід. Але попри це вони щороку грають у фіналах єврокубків і боряться за чемпіонство в Іспанії. У чому ж їх секрет? Вони відпускають тих, хто перестає інтенсивно тренуватись і «вмирати» на полі. За останні 5-6 років «Атлетико» кілька разів кардинально змінював склад, але є ряд футболістів, які постійно грають і є недоторканними: Годін, Габі, Коке, Хуанфран. Ось ця четвірка і є серцем команди, яка ніколи не опускає руки і передає цей настрій усім новачкам».
Психологія
Рауль Ріанчо хотів прибрати з команди чотирьох футболістів, які «псували повітря». Це можуть бути гравці, які на тренуваннях займались у півсили і передавали подібний настрій іншим. Їхнього таланту вистачає, щоб грати в основі, але таке відношення впливає на всю команду. У «Динамо» зараз занадто багато гравців у зоні комфорту, які розуміють, що гратимуть за будь-яких умов. Після двох тріумфів у чемпіонаті у команди не залишилось емоцій для битви в кожному матчі і на кожному тренуванні. Ярмоленко казав, що Драгович – найбільший професіонал з усіх легіонерів, із ким він працював. Кого «Динамо» продає першим? Драговича.
У такій ситуації не дивно, що більшість футболістів «Динамо» стали грати гірше. Регрес почався ще в минулому чемпіонаті і зараз це падіння продовжується. До речі, багато спортивних психологів вважає, що травма – наслідок неправильної поведінки, або непрофесійного відношення до роботи. На початку сезону в «Динамо» постійно лікується по кілька гравців одночасно.
Ротація
У нинішньому сезоні «Динамо» лише двічі виставило однаковий склад. Усі матчі без замін зіграли Шовковський, Антунеш і Морозюк. Ротація корисна, коли в тебе багато футболістів на піку форми і вони стимулюють один одного до прогресу. Ротація ж в «Динамо» – наслідок слабкої гри. І нічого доброго вона не приносить.
Проблеми з контролем м’яча
Десять команд чемпіонату грають проти «Динамо» від оборони. Позиційно атакувати завжди складніше, ніж проводити швидкі атаки. Європейські гранди найчастіше зламують насичений захист за допомогою трьох складових: стандарти, вміння гравців обіграти один в один, створення зон для підключення флангових гравців.
У «Динамо» високий показник лише в реалізації стандартів. З 13 забитих голів – чотири після кутових і один з прямого удару після штрафного. Для інших компонентів потрібні технічно сильні футболісти, які вміють контролювати м’яч під тиском суперника. У «Динамо» таких аж чотири — Ярмоленко, з натяжкою Рибалка, Морозюк і Гонсалес. Порівняйте з кількістю подібних футболістів у «Шахтаря»: Ракицький, Срна, Ісмаїлі, Фред, Марлос, Тайсон, Коваленко, Нем, Бернард, Дентіньо, Едуардо. «Динамо» не може якісно контролювати м’яч, а фізичного тиску, інтенсивності та якостей Ярмоленка уже не вистачає для домінування над суперником.
Відсутність гостроти від центральних півзахисників
Сьогодні в середині поля «Динамо» грають футболісти, які можуть багато бігати, дисципліновано закривати потрібні зони, але вони мало створюють гостроти та креативу. А після того, як травмованого Рибалку замінив Корзун, ситуація ще більше загострилась. Рибалка віддає швидші та якісніші передачі і краще починає атаки – в середньому за минулий сезон він віддавав 80 передач за гру (91% точності). У Корзуна проти «Ворскли» – лише 35 передач (80% точності).
Цифри, які роздобув колега Женя Гресь, підтверджують загальну проблему. В семи матчах сезону ЦП «Динамо» зробили лише 19 загострюючих передач на всіх — менше трьох за матч в середньому. А точність цих передач – 49%.
Найголовніша проблема ЦП – вони не підтримують атаки в фінальній стадії, не вриваються у вільні зони в штрафному майданчику і знаходяться дуже далеко від нападника.
У нинішньому сезоні «Динамо» завжди сильніше грає в других таймах. Напевно, Ребров спеціально дає завдання ЦП не бігти в штрафний майданчик у першому таймі, щоб не отримати контратаку. Перші 45 хвилин футболісти «Динамо» багато катають м’яч без особливого загострення і таким чином вимотують суперника. Пробігавши тайм в захисті, опоненту важко масово вийти в атаку (якщо в тебе в команді немає Кобахідзе). Відтак у другому таймі ЦП «Динамо» і флангові півзахисники починають активно вбігати в штрафний майданчик і у команди з’являються моменти.
Але в суперника відповідно з’являються можливості для швидких атак. Поки що «Динамо» не може знайти балансу між атакою і обороною.
Однотипність атак
У «Динамо» є кілька комбінацій, які повторюються третій рік поспіль. Найчастіше «Динамо» намагається витягти флангового захисника суперника в середину поля завдяки переміщенню вінгера. Наприклад, Ярмоленко часто зміщується в центр і змушує лівого захисника бігти за собою. На фланзі з’являється вільна зона для Морозюка.
Суперник змушений або передавати Ярмоленка ближньому, або позицію захисника страхує півзахисник (Близниченко та Кобахідзе в даних епізодах).
Ще одна комбінація «Динамо» – нападник або вінгер розташовується між двома оборонцями – фланговим захисником і центральним. Таким чином він відволікає увагу одразу двох суперників. Якщо центрбек викидається за нападником на фланг, то між центральними захисниками з’являється вільна зона, куди повинні вриватись ЦП.
У нинішньому сезоні подібні комбінації рідко складаються у «Динамо», тому що суперник звик і навчився правильно перебудовуватись.
Помилки в захисті
В травні Сергій Ребров звертав увагу, що в центральних захисників «Динамо» мало роботи: «Якщо порівняти ту кількість атак, яка йде на нас, і яка була рік-два тому, то це абсолютно велика різниця. Зараз при втраті м’яча до захисників м’яч доходить «у крові». Тому що там відразу йде пресинг, відразу намагаються відібрати м’яч. І у Хачеріді, і у Драговича зараз не так багато роботи, як було раніше. Але вони свою роботу знають добре. У всьому чемпіонаті, крім матчів з «Шахтарем», пропустили чотири м’ячі».
У семи матчах нинішнього сезону «Динамо» пропустило вже шість разів. 2 після кутових, 1 з флангової передачі і 3 після швидких атак. В команді вже немає Драговича, Хачеріді з пошкодженням, і його конфлікт із Ребровим важко приховати. Але проблеми в захисті куди більші, і поверненням Хачеріді їх не вирішити. Вся команда грає з меншою інтенсивністю, не встигає вчасно застосовувати пресинг і повільніше повертається в оборону. Об’єм роботи захисників знову збільшився. Відповідно — майже кожного матчу захисники допускають прості помилки. І це особливо проявилось в матчі з «Ворсклою».
Після чемпіонства в минулому сезоні Ребров сказав, у чому бачить прогрес команди: «У нас виросли цифри інтенсивності. Футболіст пробігає в середньому 10-12 км, іноді 13. Але важлива цифра не відстані, а саме інтенсивності, скільки вони віддають сил на максимальних швидкостях. У порівнянні з минулим сезоном цей показник виріс на 1-2 відсотки. Це дійсно важливо. Тому що по цих цифрах видно: чи втратила команда мотивацію, чи готова вона прискорюватися, коли потрібно, відбирати м’яч всією командою».
У матчі проти «Ворскли» кияни програли практично по всіх фітнес-показниках: загальному кілометражу, кількості ривків, середній швидкості бігу.
Андрій Ярмоленко
Він продовжує битись на полі, є лідером і гра «Динамо» так само будується через сильні якості Ярмоленка. Проти «Ворскли» він був найгострішим футболістом «Динамо». Картинка клікабельна:
Але я переконаний, що Андрія потрібно відпустити. Він почав нервувати на полі і навряд чи бачить мотивацію залишатись у «Динамо». Для його кар’єри це безумовний регрес і він плавно переходить до зони комфорту. Як доказ – показники обводок (дані Жені Греся). У «Динамо» 35 обводок в середньому за матч з браком 48% – це найгірший показник УПЛ. У Андрія Ярмоленка відсоток ще гірший – 51%, тоді як в минулому сезоні було лише 32%.
Багато хто зрозумів би керівництво «Динамо», якби Ігор Суркіс сказав, що ми продаємо кількох лідерів, а на їхнє місце награватимемо молодих гравців академії: Мякушка, Циганкова, Макаренка, Очигаву… Вболівальники, мабуть, пробачили би програш чемпіонства «Шахтарю» і чекали б на будівництво нової команди. Але «Динамо» йде іншим шляхом. Напевно, занадто важливою сьогодні є сума в 12 мільйонів євро за участь в груповому раунді Ліги чемпіонів. А для цього потрібно ставати чемпіоном. Втім, навіть з Ярмоленком у складі «Динамо» суттєво поступається «Шахтарю» за рівнем футболістів. Набагато важливішим для «Динамо» сьогодні є повернути в команду пристрасть.
Сергій Ребров
Зараз його багато критикують і постійно згадують Рауля Ріанчо. Мовляв, пішов іспанець і гри не стало. Але багато хто забуває слова Рауля, що без підсилення і оновлення команда не зможе розвиватись і на неї очікує регрес. Тому він і пішов на піку слави. Пішов у стилі Зідана-гравця. Він бачив і прогнозував спад «Динамо», це розумів і Ребров. У нього було два варіанти – йти в міжсезонні, якщо керівництво не виконує його вимоги по комплектації, або залишитись і пробувати змінювати ситуацію по ходу сезону.
В даній ситуації я в останню чергу буду критикувати тренера. Він неначе лектор, який в університеті читає три роки той самий предмет тим самим студентам. Вже приїлось, тому потрібно змінювати або студентів, або аудиторію, або лектора. Або ж терміново придумувати нову манеру викладання.