- Я вірю в Андрія. Я його прекрасно знаю, переживаю за нього. Те, що Шевченко стане головним тренером збірної, було зрозуміло ще до початку Євро-2016. Напевно, і Фоменко про це знав, і не виключено, що це було однією з причин невдалого виступу команди на полях Франції. Тренувальний процес проводив Шевченко, а Фоменко сидів на лавці...
Але це вже в минулому, потрібно рухатися далі. На перший збір Шевченко викликав більше 30-ти виконавців, серед яких є взагалі юні хлопці, але познайомитися потрібно, адже цілком можливо, що вже завтра ці гравці вийдуть на поле в синьо-жовтих футболках, а може, і сьогодні, оскільки в збірній є деякі проблеми кадрового характеру. Втім, сподіваюся, що наставник вгадає зі стартовим складом, і відбір наша збірна почне з перемоги, в іншому випадку в подальшому буде ще складніше.
- Гіршого дебюту для Шевченка і не придумаєш, адже на своєму полі потрібно буде грати при порожніх трибунах...
- Безумовно. І про це всі знали, тому спаринг перед такою зустріччю був просто необхідний для перевірки зв'язків. Але наставник прийняв інше рішення, і це його право.
- Чи можна назвати нинішній тренерський штаб збірної найсильнішим за історію?
- Цілком. Фахівці пристойні, всі іноземці. Але, на жаль, я повинен констатувати той факт, що в Україні ліцензії отримує багато вітчизняних тренерів, і переважна більшість з них знаходяться без роботи. Можливо, ми щось неправильно робимо. Наприклад, в «Зірці» призначили взагалі незрозуміло якого наставника. Мені важко зрозуміти, чим він кращий за українських фахівців.
- Свого часу ви теж керували збірною. Як підбирали собі помічників?
- Сам. Я працював з Леонідом Буряком, Валерієм Зуєвим і тренером воротарів Михайлом Михайловим, якого вважаю одним з кращих фахівців в Європі. Так у мене-то і вибору великого не було, базовою командою було «Динамо», тому і тренерський штаб напрошувався сам собою.
- Україна - нечастий гість у фінальних стадіях чемпіонатів світу та Європи. Це наш рівень, або, знову-таки, справа в тренері?
- Більшою мірою це стосується рівня майстерності та інтелекту наших футболістів. Континентальний форум, який завершився, це тільки підтвердив.
- У компанії з Ісландією, Хорватією, Туреччиною, Фінляндією і Косово українська збірна може розраховувати на виграш у групі, адже тільки переможець безпосередньо потрапить на чемпіонат світу?
- Виконати це завдання буде вкрай складно. Поки важко сказати, як підуть справи у Шевченка, до того ж три суперника - учасники фінальної частини останнього чемпіонату Європи. Але справа в тому, що навіть якщо Україна доб'ється права грати у вирішальних матчах чемпіонату світу, ми в Росію не поїдемо. Як ми можемо виступати на полях країни, яка є агресором?
- Коли ви були головним тренером збірної України у відбіркових турнірах до чемпіонату світу 1998 року і континентальної першості 2000-го, ваша команда двічі зупинялася за крок від мрії. У чому полягали причини тих осічок?
- Через два роки після стикових матчів з хорватами мені розповіли, що Україна ні за яких обставин не потрапила б на чемпіонат світу. Все було вирішено заздалегідь. А у зустрічах зі словенцями в більшій мірі було невезіння, випав сніг, і щось творити на такому полі ставало вкрай складно. Але ми робили все можливе, щоб перемогти. А взагалі збірна провела багато хороших матчів - з Португалією, Німеччиною, Францією... І ви не забувайте, яка у мене була команда, що складається, по суті, з двох команд - «Динамо» і «Шахтаря».
- Яка, на ваш погляд, збірна України найсильніша за історію?
- Мені важко сказати, але те, що нинішня одна з найсильніших, - факт. Ось тільки не знаю, чому їй не вдалося проявити себе у Франції, -
сказав
Сабо в інтер
в'ю газеті «Команда».