На Півночі Іспанії футбол - це політика, у Мадриді - бізнес і «понти», у Валенсії - розвага. А в Андалусії це просто пристрасть. Так, найбідніший регіон Іспанії пишається виробництвом більш, ніж половини рису в країні, а також схильністю до споживання морепродуктів. І історією Гранадського Емірату - останнього бастіону мусульман в Західній Європі з чудовим палацом Альгамбра у колись найнаселенішому місті світу. Та недарма Севільське дербі вважається найзапеклішим в країні, недарма увагу чергового арабського шейха привернула саме Малага і недарма у «Гранаді» італійського багатія замінив китайський...
Билина про скупого шейха
Нові клуби Дениса Бойкa та Артема Кравця доречно порівняти з вулканами. Згаслий вулкан «Малага» і такий, що повідомляє підземними поштовхами про прийдешнє виверження - «Гранада». «Анчоуси» пережили розлучення з фарм-клубом, смерть головного і взяття колишнім фармом його назви. Були й два сьомих місця з 6-0 над «Реалом». Була й цікава команда Хуанде Рамоса початку 2000-х з Даріо Сілвою, Делі Вальдесом, Кікі Мусампою, що перемагала «Барселону» з рахунком 5-1. Проте доведений екс-президентом «Реала» Лоренцо Сансом та його сином Фернандо майже до банкрутства клуб катарський шейх Абдaлла Аль-Тані придбав у 2010-му році лише за 14 мільйонів євро (ще 22 були виділені на сплату боргів).
І шейх почав з контрактів з Nike та ЮНЕСКО (останній - репутаційно вигідний) і 80-ти мільйонів на трансфери Рууда Ван Ністельроя, Мартіна Демікеліса, Жеремі Тулалана і рекордного в історії клубу (21 мільйон євро) - Санті Касорли. Однак вже за два роки, коли команда на 90-ій хвилині матчу в Дортмунді була у півфіналі Ліги Чемпіонів, виявилося, що «Малага» винна десятки мільйонів податків та зарплатні. І всі зірки були продані, а команда була позбавлена Єврокубків.
Тоді вважали, що шейх розчарований провалом боротьби з «Реалом» та «Барселоною» за більш рівномірний розподіл прав на телетрансляції, суддівством та іншими видами свавілля на користь грандів та тоді новим «фінансовим фейр-плей». Пізніше виявилося, що головна причина не пов'язана з «Малагою» чи Малагою. Аль-Тані виграв тендер на будівництво у сусідній Марбельї (відоме місто-курорт) нового морського порту на суму 400 мільйонів євро. І чекав на послаблення, преференції та загалом легкий шлях до мети. Однак зіткнувся з європейською політикою та бюрократією. Проект обумовленого заздалегідь п'ятизіркового готелю на території порту в підсумку був відкинутий міською радою, територія, відведена під торгівельні центри, ресторани, була зменшена вдвічі. Будь-який дозвіл на будівництво окремого об'єкта доводилося вибивати мало не силоміць, проект «Спорт Сіті» у самій Малазі з новим стадіоном, академією та величезним торгівельним центром теж гальмував, соціалістична опозиція у раді за допомогою активістів охорони довкілля відчайдушно заважала. І Аль-Тані намагався продемонструвати власну міць розвалом клубу. А коли зрозумів, що це не справляє враження на владу регіону - безуспішно намагався продати клуб.
На початку серпня новий голова міста (соціаліст) оголосив про скасування домовленості з Аль-Тані та початок пошуку інших інвесторів. І все ж перед початком сезону 2016/17 катарець підтвердив, що залишиться в клубі найближчими роками. Щоправда, витрачати власні кошти не має наміру. «Я не готовий інвестувати з власної кишені. Я зрозумів нині, що в футболі слід лише зростати самому і поступово прогресувати. Сьогодні я значно краще розуміюся на футбольних фінансах і бачу, що не варто вкладати власні гроші. Головне - закласти фундамент для зростання». Саме так працює його «Малага» останніми роками. Заробляє на трансферах 30-40 мільйонів на рік, шукає таланти, не гребує орендами. Разом з тим зберігаючи середній для ліги і більший, ніж до Аль-Тані, бюджет сумою близько сорока мільйонів євро. Провалюється з Берндом Шустером, але потім бере спокійного, вдумливого тренера з акцентом на оборону - Хаві Грасію. І той виводить команду на четверте місце за пропущеними і на восьме за очками. І подається до Росії за грошима.
Змінив Грасію Хуанде Рамос. У екс-тренера «Дніпра» є й позафутбольний бізнес, і не факт, що він аж надто бажає тренувати. Втім, чому б не повернутися до знайомого спокійного клубу з реальною метою виходу до Ліги Європи, до того ж розташованого близько від місця проживання? І Рамос дуже вчасно почав омолодження занадто старої команди, запросивши з «Реала» в оренду молодого захисника Дієго Льоренте, форварда з «Барселони» Сандро Раміреса, прутких вінгерів з «Ейбару» та хіхонського «Спортінга» Хоні та Кеко і більш досвідчених Здравко Кузмановіча («Базель») та Бакарі Коне («Ліон»). А конкурентом Бойко буде Карлос Камені. Олімпійський Чемпіон у 16-річному віці (і не з гімнастики) загалом не виправдав сподівань. Однак у «Малазі» камерунець є надійним першим номером та лідером міцного захисту, витіснивши з команди одного з героїв ЧС-2014 Гільєрмо Очоа.
Гвардіола у Гранаді
Очоа пішов в оренду саме до нового клубу Артема Кравця. Команда з міста Альгамбри, циган, арабів, Федеріко Гарсія Лорки стала третьою андалуською в історії Прімери і пам'ятає два шостих місця і фінал Кубка 40-55 років тому. Та її довелося рятувати від банкрутства, виводити з Терсери до Прімери після 35-річної перерви і тримати там шість років поспіль (другий результат в історії клубу) чужинцям - італійській родині Поццо. Власники ще й «Удінезе» й «Уотфорда» постійно переводили гравців між цими клубами. Виростивши у «Гранаді» та вигідно продавши Ясіна Браїмі, Гільєрмо Сікейру, Фабіано Ореллану, Джейсона Мурільо, Рубена Рочіну, реанімувавши кар'єру Ноліто. Однак результат у Поццо завжди на другому місці. Тож «Гранада» щоразу залишалася у лізі лише після 37-го або 38-го туру. І лише вивівши до Прем'єр-Ліги «Уотфорд», Поццо зрозуміли, що три клуби не потягнуть і вирішили позбутися одного з них. І не дивно, що не рідного італійського і не представника заможної АПЛ.
Цзян Ліжан, який придбав 98 відсотків акцій, має чималий досвід у спорті, хай і не у керуванні клубами. Колишній спортивний журналіст, надалі власник успішної фірми спортивного маркетингу з китайськими контрактами з Луїшем Фігу, МОК на Олімпіаду-2016, НБА. Перший китайський акціонер клубу НБА («Міннесота Тімбервулвз», 5 відсотків) вважає спорт своєю пристрастю і бажає вийти до Єврокубків протягом трьох років.
Однак здається, що у «Гранаді» з травня 2016-го керує не він. А агент Луїса Суареса, Тьяго Алькантари, вихованців «Ла Масії» та Хосепа Гвардіоли і молодший брат останнього Пере. Він привів до клубу спортивного директора Хав'єра Торральбу, який працював в його агентстві, а до цього - в мадридському «Реалі» скаутом та відповідальним за «кантеру». Ісаак Куенка і орендовані у «Барселони» та «Арсеналу» Жоан Сампер та Джон Торал - його клієнти. Обсяг співпраці з «Удінезе» та «Уотфордом» зменшився з 13-14 гравців на рік до п'яти (четверо з них залишили клуб). Нині «Гранада» орендує гравців з «Порту», «Роми», «Манчестер Юнайтед», «Челсі», «Валенсії».
Головним тренером команди мало не став тренер «Севільї» Хорхе Сампаолі. Втім, й Пако Хемес - не менш цікавий персонаж. Жорсткий захисник, який програвав чемпіонат з пенальті Мірослава Джукіча та «Депортіво» у 1994-му, як тренер став адептом авантюрної атаки, шаленого пресингу і невгамовного бажання володіти м'ячем, «розхитуючи» суперника. Завдяки такій грі вболівальники в опитуванні «Марки» обрали його кращим кандидатом на заміну Вісенте дель Босле у збірній з відривом в 13 відсотків від найближчого конкурента. Завдяки такій грі одна з найбідніших команд ліги з бюджетом 7-8 мільйонів євро «Райо Вальєкано» посідала третє місце за володінням м'ячем і восьме за очками. Його поважає Гвардіола-тренер. Серія «Барселони» з 316-ти перемог поспіль у володінні м'ячем припинилася саме проти його «Райо». Проте той матч був програний з рахунком 0-4, та й взагалі Хемес занадто часто отримує 1-5, 2-6, а мадридському «Реалу» програвав й з рахунком 2-10. І «Райо» у травні вилетів. Та все ж син танцюриста фламенко, який підписав у «Райо» 60 гравців протягом чотирьох років і відпустив стільки ж, залишається вірним власним принципам: «Я повинен розважати людей і грати у добрий футбол. Мала команда не обов'язково повинна грати як мала. Ми можемо грати як гранд». І він достатньо чесний для того, щоб визнавати власні помилки, як після 1-5 шість днів тому: «Я був кращим гравцем «Лас-Пальмаса». Я зробив чимало помилок, і в клубі слід подумати, чи повинен я залишатися на своїй посаді».
Помилився Хемес насамперед зі схемою 4-3-3. Зазвичай він грає в 4-2-3-1, за якої центральний атакувальний півзахисник багато рухається, вривається до штрафного і практично діє як другий форвард, в результаті забиваючи більше за всіх. Як Альберто Буено в «Райо» з 28-ма голами протягом двох сезонів. До його оренди з «Порту» 31-го серпня здавалося, що Артем Кравець потрапив в ситуацію Романа Зозулі у «Бетісі» - юний талант з «Роми» плюс наддосвідчений іспанець в суперниках. При тому, що Езекіель Понсе, на відміну від Антоніо Санабрії, орендований, а не куплений і забивав не в Ла Лізі, а у Прімавері «вовків». Давід Барраль - аж ніяк не улюбленець вболівальників «Бетісу» Рубен Кастро. А куплений в Еквадорі Хосе Ангуло провалив допінг-тест, і Артем підписаний саме через дискваліфікацію останнього. Однак мобільні, технічні і забивні Буено та Понсе - досить серйозні суперники. Крім того, на позиції ЦАПа/другого форварда сезон починав «канонір» Торал, є й орендований з «МЮ» Андреас Перейра, який отримував компліменти від самого Жозе Моуріньо.
Артем Кравець та Денис Бойко мають шанс заграти у «Гранаді» та «Малазі» відповідно. «Малага» нині шукає спокій і стабільність і аж ніяк не засмутиться у разі невиходу до Ліги Європи, хоча й бажає поборотися. А Хуанде Рамос чудово знайомий з Денисом. «Гранада» ж перебуває перед можливим піднесенням вгору, а поки бажає просто пережити зміну власника без сюрпризів. Втім, є небезпека агентських ігор навколо клубу, та й улюбленець тренера Буено тут. А Карлос Камені у відмінній формі і не бажає віддавати місце у воротах. Тож знову боротьба. Ну що ж, у європейському футболі інакше й не буває.