Захисник Віторіну Антунеш в Києві вже півтора року. За цей час він двічі став чемпіоном України у складі «Динамо», але незважаючи на це втратив перспективу зіграти за національну збірну Португалії, яка стала чемпіоном Європи без допомоги динамівця. Тому нам було про що поговорити.
- У минулому сезоні ви грали на лівому фланзі захисту практично без замін. Були готові до такого навантаження?
- Так, в минулому сезоні «Динамо» провело багато матчів, оскільки виступало в трьох турнірах: у чемпіонаті, Кубку України, а також в Лізі чемпіонів. Але я не можу сказати, що це позначалося на фізичному стані - як моєму, так і партнерів по команді, адже ми добре підготувалися на зборах. До того ж я мав можливість відпочивати в паузах, пов'язаних з виступами національних команд.
- Зараз повністю відновив ігрові кондиції Макаренко, Селін, який повернувся з оренди - конкуренція на вашій позиції підвищується в рази...
- Я цілком усвідомлюю, що з поверненням хлопців конкуренція збільшується, але суперництво за місце в складі між нами дозволить тільки прогресувати і не давати один одному послаблення.
- Була ейфорія в команді від виходу в плей-офф Ліги чемпіонів?
- Особливою ейфорії не було, оскільки розуміли, що пройдено лише частину шляху. Під час групового турніру команда проявила характер, показала згуртованість і прагнення до перемог, тому не дивно, що ми ставили амбіційні цілі на подальшу участь в плей-офф, адже, як відомо, апетит приходить під час їжі. Втім, на жаль, не склалося. Якби у нас було трохи більше везіння, особливо в домашньому поєдинку проти «Манчестер Сіті», то ми могли б розраховувати на перемогу за сумою двох матчів. Звичайно, прикро програвати після того, як подолано довгий шлях, але потрібно реально оцінювати свої сили.
- У нинішньому сезоні «Динамо» знову стартує з групового турніру Ліги чемпіонів, що дозволяє команді не форсувати підготовку і поступово втягуватися в сезон.
- Крім того, не треба виводити себе на пік форми вже до старту сезону, вдасться уникнути різних неприємних сюрпризів на стадії кваліфікаційних раундів. Восени ми гарантовано будемо виступати в найпрестижнішому клубному турнірі Європи в компанії кращих команд Європи, і це не може не радувати.
- Наскільки несподіваним для футболістів «Динамо» стало рішення Рауля Ріанчо піти з команди? Чи сильно відрізняється робота з Вісенте Гомесом, який замінив Ріанчо в тренерському штабі?
- Для нас його рішення не стало несподіваним, так як він кілька разів заявляв про своє бажання піти. Звичайно, Рауль зробив певний внесок в досягнення останніх успіхів, в першу чергу своєю вимогливістю, а також серйозним підходом до всіх питань, пов'язаних з тренувальним і ігровим процесами. Що стосується Гомеса, то принципи в цілому одні й ті ж, ось тільки Вісенте набагато спокійніше Рауля (посміхається).
- Старт нового сезону з завоювання Суперкубку - хороший знак?
- Так звичайно. Навіть не маючи можливості розраховувати на трьох ключових гравців, «Динамо» показало волю до перемоги, характер, згуртованість і заслужено завоювало трофей. Ця перемога, сподіваюсь, стане відправною точкою для подальших перемог.
- Ви зіграли вже багато матчів проти «Шахтаря». Можете оцінити, наскільки змінилася гра команди після зміни тренера?
- З приходом Фонсеки гра «Шахтаря» набуває нових рис. Зокрема, по тому, що вдалося побачити, можна зробити висновок: португальський фахівець вимагає більше контролювати м'яч, дотримуватися схеми гри в лінію, приділяє більше уваги діям на контратаках.
- Нинішній сезон стане для вас уже третім у складі «Динамо». Є такі речі в Україні, до яких ви поки не змогли звикнути?
- Чогось особливого немає. Свого часу я пограв в Іспанії і Італії, тому звик пристосовуватися до того місця, де живу зараз.
- З якими емоціями стежили за перипетіями Євро-2016?
- Звичайно, було дуже приємно, що Португалії вдалося завоювати чемпіонство. Перемога на Євро-2016 є великою радістю для всієї країни. Футболісти заслужили це, хоча і не показали видовищної гри, переважно здобуваючи перемоги завдяки вольовим зусиллям. Зізнаюся, що золотих медалей я не очікував. Але Португалія скористалася сприятливим розкладом матчів і невпевненою грою головних фаворитів - тих же Німеччини, Іспанії, Італії - і за 12 років після поразки у фіналі домашнього Євро-2004 від греків все ж стала найсильнішою в Європі.
- Говорив щось Домагой Віда, коли повернувся в розташування «Динамо», адже далі 1/8 фіналу Хорватію не пустила саме Португалія?
- Домагой нічого не коментував. На мій погляд, Хорватія заслуговувала пройти набагато далі, ніж 1/8 фіналу. Але футбол непередбачуваний, і в підсумку далі пройшла саме наша збірна.
- Не прикро, що вам не довелося бути частиною команди, яка завоювала звання чемпіонів Європи? Була надія, що після того, як травму отримав Фабіо Коентрау, наставник збірної зателефонує саме вам?
- Звичайно, шкода. Якби мене викликали, я б віддав всі сили на полі. Але тренер мав великий вибір, і, зробивши ставку на інших виконавців, як бачимо, не помилився, вигравши з ними чемпіонський титул.
- Ви неодноразово заявляли, що хочете повернутися до Португалії. Ваше бажання пов'язане з ситуацією, що склалася в Україні, або це просто ностальгія за батьківщиною?
- З самого дитинства я мріяв виступати в одному з топ-клубів Португалії, але поки не вдалося втілити її в життя. Можу сказати, що задоволений своєю кар'єрою, адже виступав в Італії та Іспанії, і зараз мене все влаштовує, тому що я граю в кращому клубі України. Але в майбутньому, звичайно, хотів би перейти в один з топ-клубів Португалії і, можливо, навіть завершити там кар'єру.