День, що дарує надію. Аналіз матчу «Динамо» - «Наполі»

Динамо Київ 14 Вересня, 10:25
Фото: 1927.kiev.ua
Ліга чемпіонів. 1-й тур. Група В. «Динамо» - «Наполі» 1:2. Аналіз матчу.

Роман Сиволап

Після втрати Валерія Лобановського уболівальники «Динамо» переживають нелегкі часи: команда поступово втрачає свій авторитет. Багато разів черговий тренер дарував динамівцям вогник надії, що ось зараз почнеться відродження киян, але потім швидко приходило розчарування. Виросло вже кілька поколінь уболівальників, які постійно жили в період розчарувань. Можна стверджувати, що надія померла. Всі, навіть найвірніші та найоптимістичніші прихильники клубу стали вважати, що те «Динамо», яке могло на рівних грати з грандами європейського футболу, пішло від нас разом з Лобановським. Верхом сподівань прихильників сучасного «Динамо» стали одиничні локальні перемоги над середняками європейського футболу.

Вчорашній день подарував нам надію, що не все втрачено, грізне «Динамо» може повернутися. Відбулася ця подія ще до стартового матчу Ліги чемпіонів з «Наполі» десь о 15:35 за київським часом. Саме в цей час «новий Блохін» Назарій Русин на трьох кроках відірвався від захисників і відправив третій м’яч у ворота італійців у матчі Юнацької Ліги чемпіонів.





Справа не в тому, що юні динамівці перемогли не найсильнішу команду з рахунком 4:1, справа в тому, як це було зроблено. Динамівці зіграли в гостроатакуючий інтелектуальний футбол, продемонструвавши при цьому неабияку індивідуальну майстерність. Вже зараз можна говорити, що фантастично швидкий Назарій Русин (таких швидких українських футболістів я не бачив з часів Олега Блохіна та Ігоря Бєланова), витончений плеймекер Микола Шапаренко, швидкі, технічні та настирні Богдан Ледньов, Богдан Михайличенко та Олександр Тимчик вже в недалекому майбутньому можуть претендувати на потрапляння до основного складу клубу. Можливо, трохи більше часу знадобиться іншим гравцям цієї команди для претендування на аналогічну роль.

Відчуття того, що динамівці знаходяться на правильному шляху, було підсилене о 21:00, коли на сайті УЄФА були оголошені стартові склади на матч головних команд клубів. Сергій Ребров не побоявся виставити в основному складі на надважливий матч вісімнадцятирічного Віктора Циганкова, який до цього провів трохи більше десяти хвилин за головну команду в офіційних матчах.

Ребров знайшов відповіді на всі питання… майже на всі.

При цьому тренерський штаб «Динамо» розробив неочікуваний план на гру з переводом Євгена Макаренка на правий фланг захисту. Гра показала, що Сергію Реброву вдалося знайти відповіді на п’ять питань, які були визначені в анонсі до матчу.

Чи витримають динамівці високу інтенсивність гри протягом всього матчу?

Витримали, навіть граючи вдесятьох.

Яким чином вдасться вирішити питання недостатньої ініціативності та нездатності протягом всього матчу грати в інтенсивний футбол центральних півзахисників «Динамо»?

Відповідь дав Сергій Сидорчук вже на першій хвилині матчу.



Підтримав партнера і Сергій Рибалка.



Денис Гармаш остаточно зняв питання щодо ефективності центральних півзахисників на 25 хвилині зустрічі, забивши гол.

Чи зуміє правий захисник Микола Морозюк зіграти безпомилково?

Обійшлися без Миколи Морозюка. І хоча Євген Макаренко не завжди встигав за Мертенсом, катастрофічних помилок на правому фланзі допущено не було. Євгену вдалося витримати інтенсивність гри, він показав другий результат у команді за дистанцією, яку пробіг протягом матчу - 10864 m, при цьому показав гарний показник точності передач – 91,8 % при 73 передачах.

Чи зуміють кияни щось вигадати в атаці, окрім індивідуальних дій Андрія Ярмоленка?

Зуміли, щоправда, не багато, але могло бути більше, якби не вилучення на 68-й хвилині Сергія Сидорчука.

Чи зуміє Сергій Рибалка виходити з-під пресингу суперника?

За два роки роботи Сергія Реброва на чолі «Динамо» у киян змінився футбольний менталітет, з’явилася, якщо говорити штампами, «культура пасу». Сергій Рибалка, Євген Хачеріді, Домагой Віда, Олександр Шовковський та крайні захисники навчилися спокійно без паніки виходити через пас з оборони, незважаючи на пресинг суперника.

Для порівняння. В листопаді 2012 року в домашньому матчі Ліги чемпіонів з «Порту» у киян була точність передач 67 %, вчора ввечері – 85 %.

До вилучення динамівці майже ідеально виконували завдання пресингувати суперника на його половині поля. Також динамівці намагалися після отримання м’яча миттєво розпочинати атаки.





Неаполітанці зіткнулися зі значними проблемами, гра італійців не виглядала такою гармонічною та динамічною.

Чому ж програли?

Сергій Ребров не програв тактичний бій своєму опоненту Мауріціо Саррі. Наставник киян знайшов відповіді на всі головні питання, але фортуна та вищий клас виконавців забезпечили неаполітанцям перемогу в цьому матчі.

Яким би ретельно виваженим не був план на гру, але без високого рівня майстерності на такому рівні успіху не досягти. Пропоную вашій увазі для порівняння два епізоди.

Удар Мартенса



Перехоплення Сидорчука та змарнований шанс на контратаку від Ярмоленка.



Різниця відчутна. Бельгійський збірник знаходить можливість при щільному захисті загострити ситуацію, а кияни не можуть скористатися подарунком суперника в більш сприятливій ситуації.

М'ячі, забиті у ворота «Динамо», не витікали з розвитку подій на полі. Але прості подачі в штрафний майданчик киян вилилися в катастрофічні для «Динамо» наслідки.







Голи, забиті Аркадіушом Міликом, виправдали кошти, витрачені на його трансфер. Поляк не зробив нічого видатного, він просто скористався з помилок захисту та воротаря «Динамо». Але що було б, якби в складі «Наполі» не було такого форварда, як Мілік? Наприклад, форвард «Динамо» Мораєс подібними подвигами похизуватися не може.

Але справа не тільки в Мораєсі. Комплектація команди вимагає стратегічного підходу. Такі футболісти, як Аркадіуш Мілік, Андрій Ярмоленко або Дріс Мертенс коштують чималі кошти. При цьому необхідно мати в складі не одного Мертенса, Міліка чи Гамшика, якого вчора взагалі не було помітно на полі.

Не даремно неаполітанці підсилили склад сімома гравцями, хоча на полі в Києві з’явилися лише двоє. На довгій турнірній дистанції було б не далекоглядно сподіватися лише на майстерність одного-двох гравців.

На сьогоднішній момент кияни не мають фінансових можливостей проводити такі трансфери, як у 2013 році, коли команду підсилили п’ять виконавців європейського рівня. Сергію Реброву доводиться розраховувати на наявних гравців.

Але без придбання кількох вправних футболістів на отримані від трансферів та призових від Ліги чемпіонів коштів буде важко забезпечити змужніння власних вихованців. Вчора Віктор Циганков дуже впевнено виглядав у компанії більш досвідчених партнерів. Тренери киян дуже делікатно підійшли до підготовки Віктора до матчів за основний склад. І головне, що в Циганкова є можливість грати в Лізі чемпіонів.

Для прогресу юних вихованців академії дуже потрібні матчі такої напруги. Саме таким чином виросли в знаних майстрів Шевченко, Шовковський, сам Ребров.

Тому необхідно, щоб в «Динамо» був стратегічний погляд на комплектування команди. Від цього залежить, чи реалізується талант юних футболістів. А потенціал у них є. Гол у ворота «Наполі» - як відеодоказ цього.



Денис Гармаш, що прокинувся.

Останнім часом було багато нарікань на гру все ще перспективного, як це не дико звучить у двадцять шість років, Дениса Гармаша. Рауль Ріанчо навіть пропонував позбутися півзахисника, який не бажав працювати на повну потужність.

Вчора Денис перевершив себе. Він не тільки забив гол, але й був справжнім господарем в середині поля, виграючи боротьбу в грізного бразильсько-словацького тріо «Наполі».

Гол Гармаша



Гармаш пробіг вчора більшу за всіх дистанцію в «Динамо» - 11376 m. Заробив чотири фоли, показав процент точності передач – 83.7 %. Сайт www.whoscored.com визнав Дениса найкращим гравцем у складі «Динамо».





Гармаш був вчора справжнім лідером команди на полі. Хочеться сподіватися, що такі якісні матчі будуть звичною справою для Дениса.

Дебют Віктора Циганкова.

Великою проблемою українського футболу є невміння адаптувати талановитих юнаків до вимог дорослого футболу. Здається, і є талановиті хлопці в академіях, але недовіра тренерів, принади дорослого життя не дають їм реалізуватися на високому рівні.

Віктору Циганкову пощастило – в клубі вирішили повірити в талант юного півзахисника. Можливо, навіть і авансом Віктор отримав можливість дебютувати в найпрестижнішому клубному турнірі світу.

Юнак не підвів тренерів. Зіграв, можливо, не яскраво, але якісно, без знижки на вік.





За оцінкою сайту www.whoscored.com Циганков став третім гравцем «Динамо» після Гармаша і Хачеріді.

Окрім гарної технічної підготовки, у хлопця помітні лідерські якості, вміння зберігати спокій у напружених ситуаціях. Тому сподіваюся, що Віктору швидко вдасться позбутися звання перспективного, ставши повноцінним гравцем основного складу «Динамо».

Висновки.

Незважаючи на поразку, вчора на полі НСК «Олімпійського» ми побачили команду, яка грає в сучасний інтелектуальний футбол та має потенціал для прогресу. При цьому втрата Андрія Ярмоленка не виглядає вже такою катастрофічною. Сергій Ребров перетворюється на цікавого тренера зі своїм баченням футболу.

Звісно, всім нам хотілося б, щоб і в цьому році кияни подолали груповий етап Ліги чемпіонів. Поразка на своєму полі погіршила шанси на досягнення цього результату. Але головне, щоб Сергій Станіславович не звертав зі шляху, яким рухається команда, і продовжував впроваджувати своє бачення гри та довіряти юним виконавцям.

Якщо «Динамо» продовжить рухатися в тому ж напрямку, успіх від нас нікуди не дінеться.