- Андрій Шевченко був прекрасним нападаючим, який залишив помітний слід в історії футболу, - сказав Бєланов. Тепер в його спортивній біографії почався новий етап - тренерський, і я бажаю йому досягти успіхів.
Я впевнений, що Шевченко зможе проявити себе з найкращого боку і в нинішній ролі, адже у нього ще все попереду. Головне, що є непоганий початок. У своїй відбірковій групі збірна України зуміла набрати 5 очок в трьох матчах, а це - непоганий результат.
Кількість пунктів могло бути і більшим, але в футболі ніхто не застрахований від будь-яких несподіванок і поворотів подій. Хто б міг подумати, що в матчі з Ісландією на виручку суперникам прийде стійка, в яку потрапив м'яч після удару Коноплянки з 11-метрової позначки? Мало хто припускав, що ведучи в рахунку 2:0 у виїзній грі з Туреччиною, наша команда в підсумку втратить перемогу. Але це футбол, і в ньому всяке трапляється.
Пам'ятаю, як під час виконання пенальті в чвертьфінальному матчі Кубка чемпіонів з «Бешикташем» у Києві м'яч влучив у поперечину, а в фіналі чемпіонату Європи 1988 року, в якому збірна СРСР зустрічалася з Голландією, забити з пенальті не вдалося. Голкіпер кинувся не в ту сторону, куди я пробивав, але встиг-таки зачепити м'яч в останній момент.
- Як би ви охарактеризували футбол, який демонструє команда Андрія Шевченка в нинішньому відбірковому турнірі?
- З грою на ЕВРО-2016 у Франції нинішню гру нашої збірної не порівняти. Вона посвіжіла, стало видно трохи змінений її почерк. Це раціональний футбол, заточений на умілий перехід від оборони в атаку. Шевченко заручився підтримкою своїх асистентів, які йому продуктивно допомагають. І це дуже важливо - так починають всі молоді тренери. Якщо за частиною ефективності роботи все так триватиме і надалі, то результати не змусять себе довго чекати, будуть рости і набиратися досвіду футболісти.
- Після провалу збірної України на континентальній першості однієї з головних причин невдачі називався мікроклімат в колективі. Дивлячись на поведінку хлопців і їх особи в ході нинішнього відбірного турніру, подібні думки вже не виникають. Ви з цим згодні?
- Абсолютно. Видно, що мікроклімат в команді сьогодні зовсім інший. Коли забивається м'яч, все біжать обніматися, щиро вітають один одного. Відчувається, що створюється новий, дружний і боєздатний колектив, здатний незабаром заявити про Україну на весь голос.
- Ще до призначення Андрія Шевченка головним тренером було видно, що збірній доведеться пройти процес зміни поколінь. Чи не стане він занадто болючим, що може позначитися на результатах виступів у відбірковому циклі?
- Не думаю. Незважаючи на труднощі, в Україні є чимало молодих футболістів, здатних вирости в класних майстрів. І перші три матчі збірної це показали. На лівому фланзі захисту впевнено діє Соболь, хороші і Коваленко із Зінченком. Всі троє показали, що не дарма виявилися в обоймі національної команди. Упевнений, за цими хлопцями майбутнє нашої збірної. Нітрохи не сумніваюся, що незабаром до них підтягнуться й інші талановиті футболісти, яких тренерський штаб синьо-жовтих постійно тримає в полі зору.
- Що можете сказати про матчі проти Туреччини і Косово?
- У грі з турками ми зобов'язані були брати три очки, адже суперник зараз не виглядає настільки грізним, як в минулому десятилітті. У збірної Туреччини зібрані сильні футболісти, однак командна гра не вражає. Цим треба було підопічним Шевченка скористатися в Коньї, тим більше, що після двох голів поспіль у розпал першого тайму психологічна перевага була на їхньому боці. Напевно, хлопцям просто не вистачило досвіду. Що стосується поєдинку з Косово, то перевага українців над косоварами в майстерності позначилася.
Хоча суперник, незважаючи на недавній дебют на міжнародній арені під егідою УЄФА і ФІФА, виявився зубастим. У його складі є гравці, здатні створювати проблеми у чужих воріт. Особисто мені сподобався правий півзахисник Рашіца, раз у раз намагався загострювати гру. Але як би там не було, а молодій команді складно змагатися з Україною. Наші збірники порадували своєю впевненістю у власних силах, що й дозволило домогтися бажаного результату. Було також приємно, що невелика кількість уболівальників нашої збірної гаряче підтримували її на краківському стадіоні. Скажу з власного досвіду: з такими шанувальниками досягати футбольних вершин набагато легше.
В'ячеслав Кульчицький