Луганськ і Донецьк втрачені надовго. Там би спочатку життя налагодити, а вже потім, - в режимі «між іншим», - думати про відродження місцевого футболу, яке включає в себе й використання арен краю для міжнародних поєдинків. Нині перемогою є й те, що заборону було знято спочатку з Одеси, а вчора – й з Харкова.
Тепер ніяких спекуляцій бути не може – Харків придатний для футболу міжнародного рівня. Головне, аби за місяць, який залишився до товариського матчу між збірними України та Сербії, не трапилося нічого такого, що могло б знову зробити місто небезпечним в очах футбольних чиновників.
Збірна у Харкові – це добре, але є передчуття, що навряд чи кількома матчами національної команди все обмежиться. «Металіста» більше немає і найближчим часом не буде, а стадіон, база, армія вболівальників й інфраструктура міста готові до футболу найвищого рівня. Тобто, не буде дивиною, якщо з наступного сезону Харків стане домашньою ареною якогось з клубів-переселенців.
Власне, подібний розвиток подій приходить на думку відразу. Ось і президент ФФУ Андрій Павелко не став ходити навкруги-довкола: «
Ця гра дасть можливість в подальшому приймати матчі європейських кубків в Харкові будь-яким українським командам, які виявлять бажання грати на цьому стадіоні
». Цікаво лише те, в якій площині функціонером були сказані дані слова: узагальнено чи, можливо, знаючи трохи більше, Павелко готує підґрунтя для більш конкретної новини?Звісно, найактивніше Харків «підгортає» донецький «Шахтар». З львів'янами в «гірників» стосунки складають не найкраще. По-перше, арена рідко заповнюється на сто відсотків (вже навіть Ліга Європи Львову «приїлася»); по-друге, не завжди «Шахтар» отримує, як здається клубним функціонерам, достатнього рівня підтримку; по-третє, у Львові «Шахтар» не базується, а лише проводить матчі. З Харковом ситуація могла б бути зовсім іншою.
Якщо з точки зору логістики Львів і Харків для команди, котра базується у Києві, - рівноцінні варіанти, то з точки зору футбольної складової Слобожанщина для «Шахтаря» значно зручніша, аніж Галичина. Харків, як і Запоріжжя, до прикладу, насичений переселенцями з Донбасу, що зумовлюватиме підвищену цікавість населення до матчів «гірників». Власне, подібну картину ми бачили на матчах чемпіонату України «Шахтар» – «Динамо» та «Шахтар» – «Зоря». Ці поєдинки донеччани проводили не у Львові, а в Харкові та Запоріжжі відповідно; і під час обох матчів відчували себе господарями поля.
Харків – те місто, де «Шахтар» отримає значно зручніші умови для роботи з вболівальниками, аніж у Львові або Києві. А це – одна із запорук стабільної глядацької підтримки. Нарешті, зважаючи на активність «гірників» щодо догляду за газоном стадіону «Металіст», не варто виключати й варіанту використання Харкова не лише як місця проведення матчів, а й як місця постійної дислокації клубу.
Що ж, тема дуже цікава і дискусійна. Подивимось, як подій розгортатимуться надалі.