По своєму змісту, характеру та самовіддачі гра «Динамо» проти «Бенфіки» нагадала часи керівництва біло-синіми Олега Блохіна. Чекали на диво, мовляв, ніякої кризи в грі немає, зараз ми вийдемо, ми ж «Динамо» Київ, і всіх заженемо». Навіть пояснення такі знайомі – шкода вболівальників, ми працюємо на всю, тренуємось, просто нереалізація, це футбол. Тоді після проблемних матчів головний тренер говорив «будем разбираться», тепер – «будем анализировать». Блохін не розібрався, Ребров ще продовжує.
Механізм, який працював ще рік тому у «Динамо» та дозволяв вийти з групи Ліги чемпіонів, сьогодні дає збій. Плей-офф стає чимось майже нереальним. Чому?
Перед тим, як піти з «Динамо», Рауль Ріанчо сказав важливі слова, що група футболістів киян увійшли до зони комфорту і прогресувати вони більше не будуть. Рауль для команди був людиною, яка не цуралась емоційно поводитись себе з підопічними, коли треба гучно гаркнути. А десь навпаки – міг похвалити, бути спокійним і навіть на базі лампочку закрутити. Такий у нього гарячий, іспанський темперамент. Навіть коли він дає інтерв’ю, розмахує руками. Згадайте, як на тренерській лаві «Динамо» літали пляшки з водою. Навіть можу уявити, як він бутсу у когось з гравців кидає.
У тренерському штабі був тандем із добрим та злим поліцейським. Вони доповнювали одне одного. Тепер на місце Рауля прийшов інший іспанець – Вісенте. Предмет він знає добре. Проте тут інша історія. Дуже важливо, що говорить людина, але часто важливіше, хто це говорить. Вісенте за характером набагато спокійніший за Рауля. Уявіть собі, як він приходить у роздягальню, де сидить 15 мільйонерів, які вчора стали чемпіонами України. І наскільки йому важко працювати після експресивного Рауля. Ні в якому разі не хочу сказати, що Ребров без Рауля не може працювати. Просто не можна оминути увагою зміни важливої деталі у механізмі «Динамо».
Більшість гравців, як і вся команда в цілому, не прогресує, а навпаки. Навіть на фоні «Бенфіки», яка перебуває не в найкращому стані, кияни не змогли продемонструвати свою силу.
Купа змарнованих моментів – показник того, що футболісти групи атаки не впевнені у собі на 100 відсотків. Антунеш немов би забув, як підключатись до атаки, ще й привіз пенальті. Кияни знову були заточені на Ярмоленка, але португальці якраз саме цього і чекали. «Динамо» втратило в командній швидкості та організації. Крайні інсайди «Бенфіки» дуже впевнено себе почували, воротар Едерсон в першому таймі гарно перебивав захисників та одразу створював моменти для атаки.
Корзун в черговий раз показав, що не зможе замінити Рибалку, який теж переживає не найкращі часи. Незрозуміло, для чого було брати легіонера, який нічим не кращий за вихованців школи. Білоруські півзахисники у «Динамо» – це Хацкевич та Белькевич. І чи можливо їх порівнювати з Корзуном? Жодної гострої передачі вперед у матчі з «Бенфікою». Так само не можна називати «фантазистом» і Федорчука. Тому Реброва теоретично можна виправдати тим, що команда не підсилилась. Тож результат може бути відповідно до створених умов.
Якщо найближчим часом «Динамо» продовжить грати у стилі часів Блохіна, то у президента клубу Ігоря Суркіса буде два варіанти розвитку подій. Перший – змінювати тренера. Другий – змінювати більшість гравців. Президенту «Динамо» треба теж «все проаналізувати і розібратись».