Говорячи про цього футболіста, тренери та експерти в першу чергу відзначають його класний пас і вміння вести гру. Але нерідко Руслан зриває овації і своїми голами, яких в цілому у нього набігло близько півсотні. «Футбольний клуб» згадує найяскравіші та знакові...
ПОЧИН В КАЗАХСТАНІ
На старті відбірного турніру ЧС-2006 збірній України випав нелегкий календар: спочатку матч у Данії, а вже через чотири дні - в Казахстані. З урахуванням тривалого перельоту залишалося зовсім мало часу для відновлення після гри в Копенгагені (1:1). А тут ще й отримав травму Андрій Шевченко - в Алма-Ату він прилетів, але зіграти не зміг.
У підсумку довелося понервувати. Україна повела в рахунку після швидкого голу Олексія Бєліка, була близька до того, щоб забити ще раз, але замість цього дозволила господарям відновити статус-кво.
У другому таймі наша перевага стала ще більш відчутною. Та тільки м'яч вперто не йшов у сітку. Здавалося, вже все - не уникнути нічиєї, яка пристойно підірвала б наші шанси на довгоочікувану путівку в фінальну частину ЧС, про яку так сміливо заявив тренер. Але ось тут-то і блиснув Ротань, який став цього вечора джокером Олега Блохіна. На першій компенсованій хвилині зустрічі він виграв підбір після штрафного у виконанні Анатолія Тимощука і завдав холоднокровного удару з льоту.
2:1 - три очки в кишені, а з ними - хороший настрій на наступні матчі кваліфікації. До речі, для Ротаня цей м'яч став дебютним у складі головної команди країни.
***
ІСТОРИЧНИЙ СТАНДАРТ
І знову - кваліфікація ЧС-2006, тільки вже заключна стадія. 3 вересня 2005 року Україна грала на виїзді проти Грузії, а Ротань, знову підкарауливши відскік, відкрив рахунок ефектним обвідним ударом з лівої частини штрафного. І хоча зберегти переможний рахунок не вдалося (в кінцівці Гахокідзе пробив Шовковського зі стандарту), у підсумку результат нас цілком влаштував. У паралельному матчі Туреччина і Данія зіграли внічию, так що наші футболісти повернулися з Тбілісі учасниками ЧС-2006.
Словом, той удар Ротаня на 44-й хвилині сміливо можна називати історичним. Виходить, він вивів нас на ЧС-2006.
***
ПОДВІЙНИЙ ЮВІЛЕЙ
Цей матч не назвеш особливо примітним. 3 жовтня 2008 року «Дніпро» гостював у «Арсеналу» на стадіоні імені Баннікова в рамках чемпіонату країни. Та й гол Ротаня, який приніс гостям мінімальну перемогу, вийшов буденним - півзахисник просто опинився в потрібний момент в потрібному місці, переправивши м'яч у ворота після удару Віталія Денисова.
Фішка ж в тому, що це був 10-тисячний м'яч в чемпіонатах України, а «Дніпру» він приніс 250-ту перемогу.
***
ШЕДЕВР НА «ДНІПРО-АРЕНІ»
3 листопада 2012 року. У цей день Руслан відзначився в принциповому матчі з «Металістом». Гол вийшов не тільки переможним (дніпряни виграли 2:0, закріпившись на другому місці з відривом у шість очок від харків'ян), але і одним з найефектніших в кар'єрі футболіста. Справжній шедевр футбольного мистецтва! Тієї осені Руслан, взагалі, був особливо гарний. Як і його «Дніпро». Шкода, навесні команда раптом занедужала і розсипалася, мов картковий будиночок, в черговий раз задовольнившись четвертим місцем.
***
ПАМ'ЯТКА З ЗАРУБКОЮ
Ротань - єдиний український футболіст, який забивав у фіналі Ліги Європи. У вирішальному матчі розіграшу 2014/15 він поклав дуже ефектний м'яч в ворота «Севільї», вразивши ціль дивовижним ударом зі стандарту. З двох кроків, акуратненько над стінкою, впритул до стійки...
Цей гол мав величезне значення - «Дніпро» зрівняв рахунок (2:2), і, будь Фортуна до нас прихильною, напевно, могла би схилити чашу терезів на свою сторону. На жаль, не склалося. Але капітан дніпрян в той вечір зробив все, що міг.
До речі, подібний удар у виконанні Руслана можна називати фірмовим. Влітку того ж року він поклав аналогічний м'яч «Чорноморцю». Ніби під копірку.
***
НОЖИЦІ «ЗОРІ»
Один із двох свіжих голів, які потрапили в наш рейтинг. Руслан довго залишався поза грою, відбуваючи нещасливу шестимісячну дискваліфікацію. І ще довше коливався, розмірковуючи, чи варто повертатися в рідний клуб, який заборгував футболістам і тренерським штабам силу-силенну грошей і явно не збирається їх виплачувати. Він, безсумнівно, міг виїхати кудись на заробітки. Але все ж залишився, а його повернення вийшло по-справжньому тріумфальним - не минуло й трьох хвилин, як Руслан до невимовного захоплення фанатів забив гол.
Та ще й який - виконавши ножиці в ефектному акробатичному стрибку.
Та ще й кому - «Зорі», яку в підсумку знекровлений відходом лідерів «Дніпро» переграв, що йому вкрай рідко вдавалося в останні роки. Навіть коли в «Дніпрі» були гроші і серйозні легіонери.
У минулі часи після таких подвигів вболівальники носили футболістів на руках.
***
КРАКІВСЬКА ГАРМАТА
Кажуть, найкраще запам'ятовується останнє слово. У нашому випадку це - постріл Руслана в крайній грі збірної України. Він, хоча доля зустрічі до того моменту була вирішена, пролунав дуже голосно. Все-таки матч був дуже незвичайний... Складний, на нейтральному полі, на нервах. Нам дуже потрібна була перемога, перша перемога з тренером Андрієм Шевченком. Бажано - перемога переконлива і велика. Для впевненості і хорошого настрою. Так що третій гол у цьому матчі теж був дуже важливий. Цей гол - з тих, які дарують велику надію.
Ну і потім... Чи багато знайдеться в Україні футболістів, які можуть з такою силою і точністю запустити м'яч зовсім без розбігу? А Руслан може!
Олег ВОСТРЯКОВ