«Ейндховен - місто невелике, але стадіон завжди заповнений.
Хлопці в клубі молоді, тому я з усіма без винятку знаходжу спільну мову. Зустрів одного знайомого, він зі Львова, але живе тут більше 15 років. Він мені у всьому допомагає - розповідає, показує, пояснює. Познайомилися ми абсолютно випадково. Я знайшов тут відмінне місце для індивідуальних тренувань, полів щось тут дуже багато хороших. Мій агент, який часто до мене сюди приїжджає, познайомився з людьми, завідувачами цими полями. Вони розговорилися. Нам сказали прийти у вівторок о восьмій годині вечора, коли там збираються багато любителів футболу. Це містика, але серед них виявився і цей львів'янин. А мій агент же навчався і жив довго у Львові. Ось так і здружилися.
Єдина перешкода - мова. На щастя, на побутовому рівні англійська у мене непогана, але підучити ще потрібно. Я ж не маленький, що мене потрібно за руку всюди водити. Звикаю до всього і сходжуся з новими людьми швидко.
Так, хочеться повернутися до «Манчестер Сіті» і закріпитися там, але зараз я хочу, щоб ПСВ став чемпіоном. Індивідуальні успіхи відходять на другий план. Я люблю труднощі. Чим складніше дається перемога, тим солодший її смак.
Гол зараз дуже потрібен, але я не зациклююсь на цьому. Головне, щоб команда перемогла. Я свого часу розтринькав свої гольові моменти. Ну, хто тут винен. Так буває. Добре, що ці моменти є. Все потрібно аналізувати, щоб в майбутньому це виправити. Мені багато хто говорить, що я сильно намагаюся забити. Це просто бажання грати в футбол, тому що я не пам'ятаю вже, коли проводив на полі всі 90 хвилин», - цитує Зінченка Sport Arena.