- Розкажи про свої перші кроки у футболі. З дитинства мріяв стати футболістом?
- Ріс я в Запоріжжі, як і всі звичайні хлопці грав в футбол у дворі, але в кожному дворі є погані компанії, батьки, як і я сам, не хотіли, щоб їх син в них фігурував. Тому, щоб я не потрапив під вплив однієї з таких компаній, які п'ють і палять, батьки вирішили відвести мене на футбол в ФК «Металург», так і почалися мої перші кроки в футбольне життя. Я з самого дитинства мріяв займатися справою, яка мені подобається.
У «Металурзі» я потрапив в групу хлопчаків 97, 96 і 95 років народження до тренера Миколи Миколайовича Сеновалова, який і зробив величезний внесок в мій подальший розвиток у футболі.
- Як була обрана саме позиція нападника? Хто вперше поставив тебе на вістрі атаки?
- З самого початку я грав зліва в півзахисті, потім грав в середині поля, а вже ближче до початку ДЮФЛ мене поставили на позицію нападника, навіть не знаю чому, але мені здається, що на той момент через мої фізичні дані, а може розгледіли гольове чуття.
Так і почав грати нападника. Була перерва, коли я пів року грав центрального півзахисника, але потім на одній з ігор, в перерві я попросив тренера, щоб він мене поставив в напад і сказав, що я заб'ю, і якраз після перерви я і забив гол, але гру ми програли 2:1. Після цього я вже завжди грав в нападі.
- Якби не став футболістом, в якій сфері б себе реалізував?
- Всі думки тільки про футбол, тому навіть і не думав про це. Уявити не можу себе без футболу в якійсь іншій сфері діяльності.
- Розкажи, як ти потрапив в київське «Динамо».
- У перший раз в «Динамо» я потрапив у віці 14 років, покликав мене на перегляд Гуржеєв Олександр Павлович, тоді я приїхав на збори, після закінчення першого дитячого чемпіонату України і в перший же день занедужав і потрапив до лікарні, там я пролежав 2 тижні і як раз під час мого лікарняного до мене прийшли і сказали, що всі хлопці із Запоріжжя, які приїхали в цей період часу в «Динамо», будуть їхати назад, так як в Запоріжжі ми уклали договори з клубом і вони вимагають компенсацію, яка ніяк не межує з сумою компенсації за дітей нашого віку і тому довелося їхати назад в «Металург». А вже у віці 16 років, все той же Олександр Павлович, знову звернув на мене увагу і запросив знову спробувати себе в «Динамо», я погодився і поїхав до Києва. Але «Металург» знову зажадав компенсації і пів року я не грав за «Динамо» в офіційних іграх. Через пів року перебування в невідомості, клуби все таки досягли між собою згоди і так я став гравцем «Динамо».
- Виступати з емблемою «Динамо» на грудях було твоєю мрією? Що взагалі для тебе означає бути гравцем київського «Динамо»?
- Я завжди мріяв грати за «Динамо». Бути гравцем «Динамо» - це престижно, все таки це найкращий клуб в Україні. Але для того, щоб не тільки бути, але і допомагати «Динамо» досягати перемог, потрібно доводити щодня, що я гідний грати з цією емблемою на грудях.
- Життя футболіста - це складно або все-таки більше цікаво?
- Як не дивно, життя футболіста це в один час і складно, і цікаво. Складно, тому що це щоденна робота над собою, починаючи від побуту, ваги, режиму і закінчуючи безпосередньо роботою на футбольному полі. А цікаво, тому що цікаво ж, що тебе чекає в кінці твого шляху.
- За яку команду мрієш пограти?
- В даний момент мрію грати в таких командах як «Баварія», «Реал», «Барселона». Думаю, кожен футболіст про це мріє. Але найголовніша мрія - грати за «Динамо» і стати разом з цим клубом, такою ж командою, як наприклад «Барселона», щоб кожен футболіст з будь-якого куточка світу мріяв потрапити в «Динамо» Київ!
- Якими професійними якостями повинен володіти хороший нападник?
- Щодо хорошого не знаю, а ось топ-нападник повинен володіти такими якостями як: гра на «другому поверсі», тобто гра головою, гольовим чуттям, швидкістю, технікою, міццю, хитрістю, читанням гри.
- Назви кращого нападника всіх часів.
- Звісно, що Пеле. Але він більше грав відтягнутого форварда.
- Назви свої сильні і слабкі сторони як футболіста.
- Я намагаюся розвивати всі ті якості, які притаманні топ-нападнику.
- Що дає тобі стимул рухатися далі? Де ти черпаєш мотивацію на кожну нову гру, тренування?
- Стимул і мотивація в тому, щоб грати за першу команду «Динамо», це першочергова мета, яка надає мотивації. Також надає мотивації і стимулу мета потрапити в національну збірну країни. Стати лідером, як «Динамо», так і збірної - це і є мій стимул і мотивація.
- Уяви: ти - тренер команди, наприклад, київського «Динамо»... Який би ти виставив стартовий склад?
- Я б вирішив по тренувальному процесу, хто як ставитися до своєї справи. Ті гравці, які проявляли б себе на тренуваннях і грали б у стартовому складі.
- На кого ти рівняєшся? Гра якого нападника тебе захоплює?
- Зараз у кожного топ-нападника є свої якісь особливості. Намагаюся дивитися як грає Ібрагімович, Левандовські, Суарес, Кавані і брати найкраще з їх стилю гри і вдосконалювати ці навички в своїй грі.
- Під керівництвом якого тренера хотів би пограти в майбутньому?
- Під керівництвом Сергія Реброва.
- Є гравець в першій команді «Динамо», гра якого імпонує тобі найбільше?
- Мені подобається як грає Мораєс, він може взяти і на себе гру і добре допомагає в оборонних діях команди. Також хороший нападник Артем Бєсєдін, мені дуже подобається як він може зачепитися за м'яч, коли потрібно притримати або взяти гру на себе.
- Улюблена команда? Назви 5 переваг цієї команди.
- Це «Барселона». 1. Контроль м'яча. 2. Командний пресинг. 3. Суарес. 4. Мессі. 5. Неймар.
- Який матч у твоїй кар'єрі запам'ятався найбільше? Чому?
- Найбільше мені запам'ятався матч за «Металург» Запоріжжя в ДЮФЛ, проти «Торпедо» Миколаїв, тоді ми виграли з рахунком 10:0 і я забив 6 м'ячів, але запам'ятався мені він більше, тим, що це був мій останній матч за цю команду і я, так сказати, поставив жирну крапку. І, звичайно ж, було багато пам'ятних матчів за «Динамо», особливо в Юнацькій Лізі чемпіонів.
- На якому стадіоні хотів би зіграти найбільше?
- Хотів би зіграти в першу чергу на «Олімпійському», а після «Олімпійського», моя мрія зіграти на «Стемфорд Брідж».
- Чим ти любиш займатися у вільний від футболу час?
- У вільний від футболу час люблю почитати книги, дивлюся фільми, намагаюся розвиватися розумово, адже на футбольному полі потрібні розумні гравці і тому намагаюся не втрачати можливості якимось чином розвиватися як особистість, це приносить свою користь не тільки в футболі, а й у повсякденному житті.
- Яким ти себе бачиш через 10 років?
- Через 10 років я хочу мати хорошу міцну сім'ю, щоб моя сім'я була в достатку. Також хочу, щоб через 10 років я не пошкодував про те, який шлях я вибрав і, звичайно ж, хочу завоювати європейські трофеї з клубом, бажано з «Динамо» і збірною.
Розмовляла Анастасія Мельник