Національна збірна України 12 листопада 2016-го року відіграла свій останній цьогорічний матч в рамках відбору до фінальної частини ЧС-2018. Він став 4-м за рахунком офіційним поєдинком Андрія Шевченка на чолі команди, а отже, можна підбити перші підсумки.
Для того, аби поглянути на статистичні показники з точки зору змін, які відбулися у грі після приходу до керма Шевченка, «Футбол 24» порівняв їх із попереднім відбором збірної України (Євро-2016), коли посаду головного тренера команди займав Михайло Фоменко. Отже, до вашої уваги порівняння статистики (використовуються дані офіційного сайту УЄФА) у перших 4-х матчах відборів до Євро-2016 і ЧС-2018, під час яких команду очолювали Михайло Іванович і Андрій Миколайович.
Що стосується суперників, які випали обидвом наставникам у перших 4 матчах, то вони були наступними: Словаччина, Білорусь, Македонія і Люксембург дісталися Україні у відборі до Євро-2016, а Ісландія, Туреччина, Косово і Фінляндія зіграли з командою Шевченка у відборі до ЧС-2018. За перші 4 матчі Михайло Фоменко здобув із командою 3 перемоги і одного разу зазнав поразки. Андрій Шевченко провів 4 гри без поразок, натомість здобув 2 перемоги і 2 нічиї.
Середній показник володіння м'ячем для команд обидвох наставників є однаковим. Варто зазначити, що у всіх 4 перших матчах, і відбору на Євро-2016, і на ЧС-2018, без винятку, Україна володіла м'ячем більше за свого суперника, тож 59% є цілком логічною цифрою.
Проте досягали цього показника володіння наставники по-різному. Михайло Фоменко не був прибічником великої кількості передач, особливо коротких. А от його молодший наступник Андрій Шевченко ніколи не приховував свого бажання прищепити збірній футбол, побудований на коротких передачах і максимізації контролю м'яча. Це чудово видно із кількості виконаних передач.
Показник кількості ударів збірної по воротах суперника за Фоменка був трохи вищим, аніж за тренерства Шевченка після 4 матчів відбору до ЧС-2018. Проте варто зазначити, що удари сучасної збірної України стали точнішими. Дальніх пострілів поменшало, а команда намагається створювати комбінації, які дадуть змогу пробити влучніше.
Зміни в ігровому стилі знайшли відображення і в кількості порушень правил проти гравців суперника. Збірна Фоменка фолила більше, із чого можна зробити висновок, що руйнуванню атак суперника приділялося більше уваги, аніж це робиться в команді Шевченка.