- Михайло Іванович, як ваші справи? Давно не бачили вас і не чули. Чим зараз займаєтесь?
- Зайнятий домашніми справами, живу в Сумах, як і раніше. Іноді приїжджаю до Києва.
- На стадіон ходите? «Олімпік» зараз домашні матчі грає в Сумах ... Або тільки по телевізору дивитеся?
- Дивлюся по телевізору. Стежу за всім потроху - і за чемпіонатом України, і за закордонними лігами.
- Що думаєте про кризу в «Динамо»?
- Нічого дивного в цьому немає. Ви ж прекрасно розумієте, що футбол - не виняток з нашого життя. Якщо в країні криза, то він чіпляє за собою всі сфери - футбол в тому числі. Тільки коли рівень економіки в країні почне підвищуватися, тоді і в футболі справи покращаться. Все взаємопов'язано.
- Матчі збірної України зараз вже можете дивитися спокійно, без хвилювання?
- Звичайно, вже можу (посміхається). Йде живий процес. Прийшов інший тренерський штаб. І потрібен час для того, щоб рухатися всім разом. Не тільки тренеру потрібен час, а й футболістам теж.
- Дивитесь ігри збірної тепер поглядом вболівальника або як і раніше поглядом тренера?
- Справа в тому, що будь-який футбол я вже не дивлюся як уболівальник. Дивлюся як професіонал.
- Задоволення від гри збірної України отримуєте зараз?
- Так, у чомусь отримую. Але грає ж збірна не для мене, а для вболівальників. Це для них в першу чергу.
- Ви нормально попрощалися з керівництвом ФФУ? Образ не залишилося?
- Ні, які можуть бути образи?
- З Андрієм Шевченком, який починав свій тренерський шлях у вас в штабі, зараз зідзвонюєтеся?
- Іноді буває.
- Поради запитує?
- Ні, це просто спілкування.
- До тренерської роботи повертатися найближчим часом не плануєте?
- Ну, це не тільки від мене залежить. Пропозиції ж теж різні бувають.