- Андрій, з чим асоціюється у вас Грузія?
- Перш за все, з гостинністю. У Грузії я бував багато разів, і завжди отримував від людей, з якими зустрічався щирість, чудовий прийом і гарний настрій. Я ціную вашу кухню і з задоволенням відвідую грузинські ресторани, які є у моїх друзів. Коротше кажучи, Грузія у мене завжди викликає позитивні і світлі почуття.
- У ті роки, коли ви грали з Кахою Каладзе в «Мілані» інші пострадянські країни не могли похвалитися своїми представниками в клубах-грандах. Чому так сталося?
- Мене не особливо цікавлять пострадянські країни, так як Радянського Союзу більше не існує. Тому я можу говорити тільки про грузинський і український футбол, який переживає зараз важкий період. Скорочення фінансування і кількості клубів, які беруть участь в чемпіонаті, зникнення багатьох відомих клубів... все це відображається на майстерності гравців. Багато українських футболісти виступають у зарубіжних чемпіонатах, до того ж є кандидатами в національну збірну України, але, на жаль, вони не показують гідних результатів. Всі випадки індивідуальні. Деяким футболістам потрібно час на адаптацію, хтось ще молодий, у когось травма і так далі. Важливо знайти свою команду, поставити мету і досягти її! Тоді прийде і результат.
- У футболі є «зірки», які досягли неймовірних висот, а є гравці, які не виправдовують надій, але їх купують за мільйони. Як ви вважаєте, гроші зіпсували футбол?
- Футбол - це бізнес, який розвивається. У нього свої закони. Є гроші, які платять за гравців, на яких є попит на ринку. Такі реалії сучасного футболу. Імена відомих футболістів також стають частиною просування бренду. Правда це ніяк не впливає на їх майстерність, але ці речі як і раніше залежать один від одного: якщо ти не можеш грати, то до тебе пропадає інтерес. Висока прибутковість - це відмінна мотивація для молоді навчитися грати, щоб чогось досягти і заробити пристойні гроші.
- Ви дружите з Каладзе? Наскільки часто бачитеся?
- Природно, що ми спілкуємося, але не так часто, як це було в період виступів у «Мілані». Проте, у нас до сих пір прекрасні відносини. Якщо я не помиляюся, то ми бачилися в кінці минулого року. Каха зараз дуже зайнятий.
- У чому секрет його успіху?
- Талант і працьовитість. Всі хороші гравці знають, що потрібно пролити багато поту, щоб досягти висот у футболі. Каха завжди наполегливо працював і виконував поставлені перед ним завдання. Каладзе завжди цінував кожен тренер, з яким він працював.
- Каладзе став політиком. Ви теж хотіли... Чому змінили своє рішення?
- Для мене це був великий досвід. Я дізнався багато нового і на деякі речі глянув по-новому. Проте, це пройдений етап. Зараз я повернувся в футбол і займаюся тренерською діяльністю.
- Що ви знаєте про сучасний грузинський футбол?
- Я зайнятий роботою з національною збірною України, тому у мене не так багато часу. Але я можу сказати, що традиційно багато грузинських гравці, що виступають в українському чемпіонаті, залучаються до збірної Грузії. Київське «Динамо» завжди підтримувало тбіліське «Динамо». Бажаю вашій команді успішного виступу у відбірковому турнірі чемпіонату світу.
- Ваша кар'єра в збірній України завершилася чотири роки тому. Ви могли припустити, що в один прекрасний день ви станете її головним тренером?
- В останні роки ігрової кар'єри я мріяв стати тренером. Збірна України - це команда всього мого життя. Коли вона була створена, через якийсь час я в неї потрапив, і ми домоглися багатьох перемог. Можу сказати, що я найкраще знаю нашу збірну, тому хочу поділитися своїми знаннями і досвідом.
- В Україні виступає кілька грузинських футболістів. Одним з найталановитіших є, мабуть, Гіоргі Арабідзе. Що можете про нього сказати?
- Арабідзе - дуже перспективний гравець. Ще виділю Ліпартію, який успішно виступає в основному складі за луганську «Зорю».
- Як гравець ви попрацювали з багатьма тренерами. Тепер, коли ви опинилися на тренерському місці, ви по-іншому дивіться на речі?
- Мені пощастило, бо я працював з багатьма великими тренерами. Тепер я розумію, що Лобановський був правий, коли говорив, що в футболі важлива кожна дрібниця. Знаю, що в футболі головне тактика. Цьому мене навчив Карло Анчелотті.
- Як ви думаєте, методи Лобановського як і раніше актуальні сьогодні?
- Кожен успішний тренер відноситься до певної епохи, і його методика відмінно працює в той період. Для того, щоб визначити чи працюють методи Лобановського потрібно, щоб команду очолив сам Валерій Васильович. Це і буде відповіддю. Все інше є чистої води спекуляцією.
- Хто був найталановитішим гравцем, з яким вам довелося пограти?
- Їх було занадто багато. Белькевич, Каладзе, Пірло, Коста, Дрогба. Хто з суперників? Їх було надто багато, щоб всіх перераховувати.
- Резо Чохонелідзе, як то сказав, що однією з найбільших помилок Андрія Шевченка був трансфер з «Мілана» в «Челсі»...
- Ви знаєте, я задоволений своєю кар'єрою. Тим як я грав, тим, що змінив команду... Як я закінчив кар'єру. Перехід в «Челсі» був важливим кроком для мене. Завжди можна грати краще, але ніхто з гравців не застрахований від травм. Це футбол.
- Що вам дав «Мілан»?
- Впевненість в собі! З'явилася впевненість у своїх силах, і було передчуття, що ми могли перевернути гори.
- Хотіли б ви щось змінити в своїй кар'єрі?
- У мене не було бажання щось змінювати. Моя нинішня мета - успішна тренерська кар'єра!
Кvirispalitra.ge. Переклад Сергій Левченко,