Критика
Після такої перемоги важко оцінювати весь шлях «Динамо» в Лізі чемпіонів. У когось ейфорія, хтось скаже про велику перспективу цієї команди, а хтось вважатиме це випадковістю. Перед матчем з’явились чергові чутки, що в «Динамо» буде новий тренер, а з Сергієм Ребровим розірвуть контракт. Момент вибрано ідеальний, якраз після нічиєї в Полтаві та перед матчами з зарядженим «Бешикташем», якому потрібна була лише перемога, і дуеллю із «Шахтарем», який перебуває в прекрасному тонусі. Але матч із турками дещо змінить інформаційний тиск на Реброва. Взагалі в цьому сезоні тренера «Динамо» критикують із особливим захватом і навіть задоволенням, але навряд чи для нього це несподіванка.
Перед початком сезону Сергій Ребров був на роздоріжжі. З одного боку він виграв із «Динамо» два поспіль чемпіонства, швидко став легендарним тренером клубу, з іншого – Ребров прекрасно розумів, що вище попередніх двох сезонів «Динамо» вистрибнути не зможе. Клуб продав основного захисника Драговича, відпустив вільним агентом Велозу, віддав в оренду гравців із великою зарплатнею: Теодорчика, Кравця, Бельханда, Мбокані (і попереду інші трансфери на вихід), а запросив лише вільних агентів рівня УПЛ.
В команді залишились або ті, хто хотів піти, але не зміг, або ті кому важко було прогресувати в останній рік трирічного циклу Реброва. «Динамо» почало режим глобальної економії, і Ребров залишився б героєм, якби пішов з клубу чемпіоном після завершення минулого сезону. Але він обрав інший, значно логічніший, але більш ризикований шлях – залишитись і змагатись із обставинами.
Подібна ситуація нещодавно була в Фоменка. Якби Михайло Іванович пішов зі збірної до чемпіонату Європи, то залишився б в історії героєм, а так, став тренером, який встановив антирекорд групового раунду чемпіонату Європи. Тренером, якого не згадуватимуть завдяки перемогам над Францією, Польщею та Чорногорією, а людиною, яка провалили чемпіонат Європи.
Завищений рівень очікувань
Найбільша проблема Реброва і «Динамо» сьогодні – величезні амбіції і безмежний рівень очікувань від клубу, незважаючи на стан команди. Всі впевнені – «Динамо» повинно постійно перемагати і виходити з групи Ліги чемпіонів. І нехай за рівнем футболістів «Динамо» на тонну поступається «Наполі», на кілограм «Бенфіці», і на грам «Бешикташу», це мало кого цікавить.
Чому? «Динамо» ж легендарний клуб, тут є тільки сьогоденні високі цілі. Насправді ж сьогодні в Європі до «Динамо» відносяться як до клубу рівня «Копенгагена», «Лудогорця», «Базеля» чи «Селтіка». Велика історія не замінить великих гравців у складі.
Ця величезна індивідуальна різниця в гравцях була помітна в усіх матчах, крім ігор з «Бешикташем». «Динамо» програвало індивідуально всім у швидкості, в нестандартних діях, у техніці, в ударах по воротах. Команда поступалась на флангах і в центрі поля.
Парадоксально, але навіть при всіх цих недоліках «Динамо» могло вийти з групи. Червона Сидорчука з «Наполі», помилки Антунеша з «Бенфікою», нереалізовані виходи один в один з голкіперами Ярмоленка, не забитий пенальті Мораєса в Португалії – всі ці деталі могли перевернути цей турнір для «Динамо».
Нові лідери
Уже по ходу сезону Ребров пішов на радикальні дії і почав ставити в склад молодих гравців. Шовковський та Гусєв поза заявкою, Рудько, Циганков та Бєсєдін у старті. Дебют Циганкова одразу в матчі Ліги чемпіонів, перший вихід на поле Бурди за 13 місяців і одразу проти «Бешикташа» в єврокубку. Все це мало походило на продуману роботу і на геніальний план.
Хто став найкращим гравцем «Динамо» в цій Лізі чемпіонів? Віда та Хачеріді – два центральні захисники. І це характеризує командний стиль. «Динамо» не провалило жодного матчу, не програвало розгромно, у всіх матчах до останньої хвилини боролось за очки, але і не зробило більше ніж могло. Матч проти «Наполі», в якому гравці «Динамо» не зробили жодного удару у площину воріт, показав – тренер «Динамо» не хоче засмутити соціум. Краще ось така нічия в Італії, ніж можливий розгром.
Розгром
В подібній ситуації був і «Бешикташ» у Києві. Потрібна тільки перемога, але в підсумку поразка 6:0. Команда Шенола Гюнеша вийшла на поле занадто емоційною. А такий стан часто призводить до помилок. Перший, ключовий гол «Динамо», зробив Ярмоленко, який легко обіграв Тошича і віддав на Бєсєдіна. Ніхто з футболістів «Бешикташа» не підстрахував Тошича і не перекрив лінію передачі Ярмоленка.
У момент голу Бєсєдіна в штрафному майданчику «Бешикташа» було 4 гравці «Динамо» проти 5 захисників. Після пропущеного голу турки перейшли на авантюрний стиль гри і одразу великою кількістю футболістів побігли виривати перемогу. В атаці у моменти передач за лінією м’яча знаходилось по 6-7 футболістів, що значно збільшувало ризик пропустити швидку атаку після втрати м’яча чи перехоплення його суперником.
На 28 хвилині відбувся ключовий епізод матчу. Гравці «Динамо» провели швидку атаку і використали вільні зони в обороні суперника. У цьому моменті всі зіграли дуже якісно, і Буяльський з передачею в один дотик, і Ярмоленко, який одним пасом відрізав двох опонентів, і Сидорчук, який розвернувся і віддав гостру передачу на Гонсалела, і Дерліс, який виграв забіг у Бека.
2:0 в середині першого тайму, червона для нокаутованого суперника. Ідеальний варіант для вендети за дику та неадекватну поведінку турецьких вболівальників у Києві. Далі було важливо не зірватись і не вестись на провокації гравців суперників. У цьому матчі «Динамо» щастило із рикошетами, незафіксованими офсайдами, точними ударами і нервами суперника, який залишився вдев’ятьох на початку другого тайму. Фарт був на боці «Динамо», вперше в нинішній Лізі чемпіонів. Така розгромна перемога – привід для гордості, але не для ейфорії за майбутнє цієї команди. Один матч не повинен перекрити весь шлях у турнірі.
Ребров повинен залишитись
Далі у Реброва та «Динамо» три варіанти розвитку. Або робити генеральну чистку і відпускати більшість дорогих та немотивованих гравців із високою зарплатою і довіряти молоді. Або змінювати тренера, щоб команда отримала новий імпульс та нові ідеї. Або пробувати далі витиснути щось із апельсина, якого вже два рази прокрутили в соковичавлювачі. Реброва можна багато за що критикувати: однотипність та негнучкість системи гри, регрес певних футболістів, погіршення результатів, лише чотири футболіста «Динамо» в збірній. Але особисто я за те, щоб Сергій Ребров залишився в команді і з ним продовжили контракт. І для цього щонайменше 10 причин:
1. Якість гравців у «Динамо» нижча ніж у «Шахтаря» та усіх суперників у групі Ліги чемпіонів. Тому сьогоднішні місця команди не є сенсацією чи несподіванкою. Єдине, це відстань у 10 очок від «Шахтаря» могла бути меншою.
2. Команді не щастить у багатьох матчах. Кілька нічийних ігор в Лізі чемпіонів команда програла. У чемпіонаті були втрачені очки з «Чорноморцем», «Олександрією» та «Зорею» після курйозних голів або на останніх секундах.
3. «Динамо» дотримується структури гри в усіх поєдинках, всі футболісти дисципліновано, але в міру своїх можливостей, виконують роботу на полі.
4. Під кожного суперника в Лізі чемпіонів у «Динамо» були заготовки. Проти «Бенфіки» зі схемою 4-4-2, «Наполі» з 4-3-3 і «Бешикташа» з 4-5-1 команда проводила різні комбінації під конкретного опонента. Тренерський штаб проводить глибоку аналітичну роботу.
5. У нинішньому сезоні в основному складі дебютувала багато молодих гравців. По ходу сезону відбувається зміна поколінь. Це не плановий, а більше вимушений процес, але в основі вже грають Циганков, Рудько та Бєсєдін.
6. Тренер, який виграв два чемпіонства поспіль, має право на один сезон з помилками. Мене дивує, чому Ігор Суркіс в усіх інтерв’ю говорить про повну підтримку Реброва, але в той самий час не продовжує з ним контракт, який завершується через півроку. У таких умовах, коли критика лунає з усіх сторін, коли на твоє місце після кожного матчу пропонують нового тренера, працювати надзвичайно складно.
7. Для Реброва немає авторитетів. Шовковський та Гусєв перестали грати якраз цього сезону. Зрозуміло, що це відзначилось на атмосфері в команді. Стартовий склад реально обирається за результатом роботи на тренуваннях, а не вартості футболіста чи його попередніх досягнень.
8. Завершення регресу. За останній рік багато важливих гравців «Динамо» погіршили свою гру. Гармаш, Рибалка, Антунеш, Мораєс, Ярмоленко (в нинішньому сезоні) – усі вони грають нижче свого рівня. Безумовно, в цьому потрібно винити не тільки самих гравців, але і тренерів. Сумнівно, що цей регрес продовжиться, тому що в спортсменів є велике его. Але ніхто не дасть гарантію, що регрес не почнеться в інших, більш стабільних виконавців.
9. Трансфери. Гонсалеса купили за 10 мільйонів євро, Корзуна за 700 тисяч. За той самий час продали гравців на десятки мільйонів євро. Ребров потрапив у «Динамо» в той момент, коли вперше в історії клуб почав більше заробляти на трансферах, ніж витрачати.
10. У футбольному менеджменті є таке поняття як трирічний цикл. У команди Реброва якраз і проходить зараз перехід від одного циклу до іншого. А ці переходи часто супроводжуються погіршенням гри та гіршими результатами.
Дмитро Поворознюк