Карім Бензема, Неймар, Альваро Мората, Карлос Вела, Лусіано В'єтто… і Артем Кравець. В активі вищеназваних футболістів – по чотири м'ячі в поточному чемпіонаті Іспанії. Втім, зважаючи на ті умови, в яких працює українець, його показник результативності сміливо можна множити на два.
«Гранада» – це не «Реал», «Барселона», «Севілья» і навіть не «Реал Сосьєдад». Невипадково «Гранада» займає позицію внизу турнірної таблиці. Проблеми команди помітні неозброєним оком. Проблеми в організації гри.
Чималі претензії є до захисту «Гранади», невпевнена робота якого часто зводить нанівець старання нападників та атакуючих півзахисників. Також далеко не все злагоджено працює і в середній лінії. Форварди не отримують належної допомоги з глибини, що змушує нападників самим шукати чи створювати для себе моментів.
Ось завдяки цій «особливій вимозі» Артем Кравець і вийшов на передові ролі. Його конкуренти в боротьбі за місце в основному складі банально не готові і не пристосовані до такої гри. А Артем здатен вигризати, боротися за кожен м'яч і чіплятися за найтонші соломинки. Кравець чудово розуміє, що до успіху може прийти лише таким шляхом.
Кравець ніколи не був самостійним форвардом (такі у світовому футболі – взагалі рідкість). І говорити про те, що нині Артем зовсім не отримує передач від партнерів і не відчуває підтримки, неправильно. Але й заперечувати той факт, що в показниках ефективності українець додав, також безглуздо. Забити один гол в п'ятьох-шістьох моментах – добре; забити один гол з одного-двох моментів – прекрасно.
Крім того, в «Гранаді» Кравець старається створювати для себе моменти самотужки, банально пресингуючи захисників команди-суперниці, або завдаючи ударів після проходження з м'ячем певної ділянки поля. Виходить не все і не завжди, але в напрузі суперників форвард тримає. А це, окрім забитих м'ячів, ще одна чеснота сильного нападника.
Цікаво, що з цього приводу думають в київському «Динамо»?
Ігор
Семйон