Ідея написання цього матеріалу виникла, фактично, випадково. Побачивши колаж з фото ультрас «Полонії» з Перемишлю, де на футболці вболівальника було написано «Смерть бандерівцям» - з одного боку, а з іншого - перекреслений тризуб
(на фото далі, – ред.)
я списався зі своїм товаришем, котрий більше двох років виступає за одну з варшавських університетських команд, для того, щоб з середини зрозуміти, які настрої мають до українців прості поляки та футбольні ультрас, зокрема.На прохання інтерв’юованого ми не вказуємо його імені та прізвища, в цілях особистої безпеки.
Джерело фото: facebook.com/PrzemyskieBractwo
— Що тобі відомо про подібні настрої фанів «Полонії», «Легії»?
— У Варшаві, наприклад, більшість таких радикально налаштованих людей серед футбольних фанів. Буває, вони спеціально збираються, щоб нападати на гуртожитки українців, які приїхали на заробітки в Польщу.
— Але ж не всі українці підтримують діяльність УПА і Степана Бандери…
— Їм байдуже. Фани «Легії» та «Полонії» найяскравіші представники в цьому випадку.
Коли ми грали проти команди одного з варшавських університетів, вони «прогуглили», що в моїй команді є українці і прийшли на матч, щоб «зробити своє діло». Слава Богу, що в Польщі поліція добре працює і вони нас провели з автобуса до матчу і посадили в автобус після нього.
Не дуже приємно це все було, м’ягко кажучи.
Так що їм байдуже, чи підтримуєш ти цю ідеологію, чи ні. Головне, що ти українець. Заговориш російською, тобі одразу: «ruska kurwa». Заговориш українською – «śmierć bandera». Так говорять фанати «Легії» в Варшаві.
— Виходить, краще російською говорити…
— Та ні. Краще польською (усміхається). З поляками завжди краще польською говорити, що ніби й само собою очевидно. Це мене якось і врятувало, коли повертався один пізно ввечері та до мене причепилися троє польських «правих». Вони одразу запитали: «Ти поляк?». Я вирішив відповісти, що так, відчувши неладне. І тут вони мені запропонували піти з ними полякати українців, які тут недалеко живуть в гуртожитку. Порозбивати їм вікна і все таке. Я насилу відмазався від них.
— А як до тебе ставляться товариші по команді?
— Все добре. Є три гравці в моїй команді, які мені говорять: «Вибач, ми розуміємо, що ти українець, але ми абсолютно не підтримуємо діяльність вашого «Правого сектору».
До речі, вони дуже здивувалися, що моя рідна мова – російська. Я з України, а рідна мова у мене – російська. Для них це за межею фантастики.
— А як відносяться пересічні поляки до приїжджих українців?
— Головне – це не знатися з фанами «Легії» та всіма іншими «мегаультраправими».
Що тут говорити про Польщу – коли «Легія» два роки тому приїжджала в Київ грати проти «Зорі» і на Майдані проводять репетицію до Дня Незалежності, а зовсім недалеко, на обочині, фани «Легії» лупцюють українців. На власні очі бачив це, з молодшим братом був – йому п'ятнадцять років. Було не по собі якось, бо ми якраз йшли на стадіон В.В. Лобановського на матч.
А звичайні поляки, які просто не люблять Бандеру, не мають нічого проти українців. Точно не знаю, як до інших українців, але мені завжди траплялися хороші люди, які допомагали. Звісно, свої побутові справи я мав вирішувати сам.
Один з моїх викладачів якось справедливо відзначив: «Українці думають, що Польща – це рай, але тут також є багато проблем». А потім додав, звертаючись до аудиторії, де всі, крім мене, поляки: «Чи хтось з вас буде працювати, наприклад, прибиральницею чи прибиральником за 5 злотих за годинну? Очевидно, що ні. А українці будуть».
— Можливо, фільм «Волинська різня» підігрів атмосферу?
— Чув про цей фільм, але зі знайомих ні з ким не говорив про нього. Знаю лише, що через ЗМІ він викликав серед поляків великий резонанс.
Мої знайомі відносяться до цієї теми, як до частини історії, про яку потрібно пам’ятати та думати про майбутнє.
Розмовляв Микола Тимощук