Процес омолодження та зміни поколінь, запущений київським «Динамо», набув рис невідворотного. Зважаючи на економічні реалії нашого часу, того, що було раніше, найближчими роками у футбольному Києві ми не побачимо. Легіонери і навіть вершки українського футболу нині є розкішшю, якої боси «Динамо» можуть дозволити собі лише в невеликих «дозах».
З ветеранами – трохи інша історія. Їхнє перебування в команді – не розкіш, а просто нелогічне рішення, яке суперечить новій філософії клубу. Тому платити зарплатню, наприклад, Шовковському, не отримуючи від футболіста підмоги на полі – марна стаття витрат. А платити лише за те, що особистість є поважною… Ну, не ті зараз часи.
Тому цілком логічно, що саме зараз свою співпрацю з «Динамо» припинив Олександр Шовковський. Логічно також, що саме зараз київський гранд прощається й з Олегом Гусєвим.
Втім, якщо Шовковському – майже 42, то Гусєву – неповних 34. Вік солідний, але не критичний для футболу. Але правда в тому, що останніх рік-півтора Олег Анатолійович дуже багато втратив з точки зору ігрових кондицій.
В часи розквіту кар'єри Гусєв був рятівною паличкою «Динамо». Він залишався одним з небагатьох, кому вдавалося зберігати обличчя в будь-яких футбольних ситуаціях. Стабільність і універсалізм (робота на обох флангах півзахисту, а також на флангах захисту) відчиняли перед Гусєвим двері до основного складу незалежно від філософії і поглядів головного тренера.
Так тривало до тих пір, поки Олег перебував у формі. Зараз же, на думку тренерського персоналу, Гусєв нічим не зможе допомогти «Динамо». Дорогу надають молодим. Як вже було сказано вище – такі умови диктує час.
Сам Олег запевняє, що завершувати кар'єри ще рано. Мовляв, сила у ногах є, а в серці досі палає любов до футболу. В той же час, в Україні Олег Анатолійович не бачить для себе іншої команди, окрім «Динамо». А це означає, що, ймовірно, компанія наших за кордоном невдовзі поповниться ще однією персоною.
Що ж, нехай Гусєву щастить…