Почеттіно називають одним із найбільш недооцінених тренерів АПЛ. Тим не менш, його команда до останнього боролась за чемпіонство в сезоні 2015/16, а зараз клуб іде в щільній групі переслідувачів «Челсі» нагорі таблиці. Слово самому тренеру «Тоттенхема».
Коли ми єдині – ми сильні і нас важко перемогти.
У моїй голові лише одна думка – працювати, щоб перемогти.
Слова мало що значать. Іноді дотик, обійми, погляд говорять більше, ніж багато слів.
Конкуренція не визначає, хто є кращим або гіршим тренером. Сьогодні очевидно, що англійський футбол змінився і вже не такий, як 20 або 15 років тому, коли було терпіння щодо тренерів і ставки робили на їхні проекти. Зараз ставлять на імена і хочуть вигравати вже завтра.
Озирання назад не приносить ніякої користі, згадуючи старі примари. Давайте подивимось у майбутнє. Почнемо прямо з цього моменту передавати позитив. Тому що, якщо ми почнемо згадувати негатив, знову будуть вторгатись примари.
Коли людина у серйозній депресії, треба говорити простими словами без усіляких складностей. Тому що, якщо я почну говорити гравцю про дивні концепції та ідеї, він не зможе зрозуміти їх через те, що перебуватиме у поганому гуморі.
Нехай люди відчувають гордість, приходять і передають нам цю енергетику. Це ж має основоположне значення, так? Це сила почуття.
Кожен важливий, від першого і до останнього. Упродовж всього сезону ми всі повинні відчувати, що хочемо бути частиною групи.
Я проявляю емоції лише вдома та у ліжку.
«Еспаньйол», як моя дружина: особлива, подобається мені і між нами зв'язок вже багато років.
Це клуб мого життя. (про «Еспаньйол»)
Нам потрібні всі. Підтримка, розуміння, солідарність на усіх рівнях в інтересах одного: «Еспаньйола».
Я завжди говорив, що я великий «папуга» (прихильник «Еспаньйола» – прим.). Моя сім’я, особливо мої діти, страждають в залежності від того, чи грає в неділю «Еспаньйол».
Ми маємо велику здатність до самознищення. Там, де немає проблеми, ми знаходимо або придумуємо її. Я збираюсь боротись з цим, щоб це не мало негативний вплив на нас.
Він – хороший друг. (Про Жозе Моурінью)
Якщо я не володію цією інформацією, то не повинен її оцінювати.
«Тоттенхем» має величезну кількість шанувальників по всьому світу і я дуже захоплююсь пристрастю фанів щодо цієї команди. Ми сповнені рішучості, щоб надати вболівальникам атакувальний футбол і успіх, який ми всі хочемо досягти.
Він як батько для мене, мій другий батько. (Про Марсело Б’єлсу)
Ризик? Усе життя – ризик.
Наступний Мессі чи Роналду буде виступати в клубі з АПЛ.
В Іспанії, Італії і Франції з фігурою тренера не рахуються належним чином.
Те, що Мессі дає команді, не може дати жоден інший гравець.
Якщо ви гравець і підписуєте контракт на чотири роки з бажанням бути тут чотири роки, ви залишитесь. Але якщо ви тренер, ви завжди під тиском. Для мене бути чи не бути тут, ось в чому питання.
Це нагадало мені перше побачення з моєю дівчиною, а тепер вже дружиною Каріною, коли я був гравцем. Вона сказала: «Підемо у кіно після гри». І це був фільм по Шекспіру. Я був дуже втомлений після матчу і думав: «Шекспір? Для мене?» Це було дуже нудно. Раптом, я відчув поштовх ліктем в ребро, і швидко сів, задаючись питанням, що відбувається… до цього я просто почав хропіти.
Я думаю, що сьогодні «Тоттенхем» – це дуже хороше місце. У нас неймовірні умови для тренувань, ми будуємо новий стадіон, ми маємо цікавих молодих гравців, а наші вболівальники – фантастичні. Футболісти почуваються, як вдома. Я відчуваю те ж саме.
Нелегко грати проти команди, яка ідеально грає на контратаках, а вам потрібно ризикувати. Тоді нічия – справедливий результат.
Молодим гравцям потрібно відчувати довіру і бачити, що тренерський штаб дійсно вірить у них.
Співучасть, відповідальність, солідарність і партнерство. Якщо це є, то все буде працювати.
Працювати, працювати, працювати. Це єдиний спосіб, щоб приманити удачу і переконати її, що вона може бути на нашому боці.