Як відомо, команда діючого чемпіона України до 19-ти років стала тріумфатором у своєму квартеті в юнацькій Лізі чемпіонів УЄФА. Крім того, одразу декілька молодих виконавців клубу заявили про себе на високому рівні й вже не стукають – гримають у двері «біло-синіх». В контексті перманентної кризи в таборі киян, Чемпіон звертається до головного у сучасному футболі – кадрів. Хто може прийти на зміну сьогоднішніх, ще вчора, здавалося, незамінних виконавців, в Динамо? Ми маємо свою відповідь – вашій увазі імпровізована команда, яка «створена» з урахуванням тактичної побудови 4-4-2.
Володимир Маханьков (вік – 19 років, позиція – голкіпер)
У недавньому нічийному протистоянні з донецьким Шахтарем 19-річний голкіпер киян взяв фактично два удари з «позначки», коли спочатку відбив удар «Гірника», а потім і добивання візаві. І це лише один яскравий момент у кар’єрі Маханькова в поточному сезоні. Таким чином, завдяки тому успіху Київ молодіжний пішов на перерву в чемпіонаті лідером , а Володимир заслужив не тільки гарну пресу, а й… новий контракт із «біло-синіми», який тепер розрахований на три роки, до 31 грудня 2019-го року. З урахуванням того, що «титан» воротарського цеху України Олександр Шовковський кар’єру завершив, серед інших голкіперів «біло-синіх» Володимир має непогані шанси у подальшому закріпитися в першій команді ДК.
Олександр Тимчик (19, правий захисник)
Цей хвацький і наполегливий бек вже встиг дебютувати за першу команду «біло-синіх», коли провів матчі проти луганської Зорі в Кубку України й гру із Дніпром у Прем’єр-лізі. В юнацькій Лізі УЄФА на рахунку Тимчика дві гольові передачі, що зайвий раз доводить його вміння підключатися до атак – чи не головну «візитівку» в темі навичок та умінь Олександра наразі. А от щодо виконання своїх безпосередніх обов’язків Тимчику ще треба значно додавати. І нехай нового Олега Лужного в особі Олександра побачити поки важко, очевидно, що цей хлопець, щонайменше, небезталанний.
Микита Бурда (21, центральний захисник)
Дебютний матч Бурди за першу команду «біло-синіх» припав ще на вересень 2014-го року, коли Київ зустрічався із португальським Ріу Аве в Лізі Європи. Проте незабаром Микита з «обойми» команди Сергія Реброва випав, крім того, завадили ще й кілька досить серйозних травм. Оцінювати готовність Бурди по матчу проти Шахтаря, який Микита провів на позиції правого захисника, не доводиться – в тій грі оборона Києва помилялася безмежно й масштабно, й справа не в одному Бурді. Проте очевидно, що в подальшому Ребров на цього футболіста розраховує.
Зураб Очіґава (21, центральний захисник)
На відміну від Бурди, «зірка» Очіґави «спалахнула» (й аж ніяк іще не погасла) в цьому сезоні, коли на початку кампанії під номером 2016/17 тренерський штаб шукав варіанти підсилення гри у «дублі». Вісім разів Зураб устиг потрапити в заявку на матчі, чотири рази з’являвся на полі (кожного разу – з перших хвилин). Очіґава виділяється вмінням грати на другому поверсі (зі ростом у 186 сантиметрів так і має бути), а також тим, що його робоча нога – ліва. Крім того, Зураб володіє вмінням віддати довгу точну передачу.
Олександр Осман (20, лівий захисник)
Футболіст збірної України до 21-го року поки про місце в першій команді лише мріє. Проте з урахуванням високої вірогідності продажу португальського колеги Османа по амплуа Віторіно Антунеша, поява цього хлопця в першій команді Києва не за горами. Олександр виділяється гарною стартовою та дистанційною швидкістю, проте нерідко програє силову боротьбу через не вельми вражаючі габарити.
Павло Оріховський (20, центральний півзахисник)
Серед усіх молодих вихованців київського клубу Павло наразі – один з найбільш успішних. На рахунку Оріховського вже три виходи у вищому дивізіоні чемпіонату України, два матчі у Лізі чемпіонів, а також поєдинок у Кубку України. Наразі Оріховський є тим гравцем, який може втрутитися у боротьбу за місце в стартовому складі «біло-синіх» вже в найближчому майбутньому. Нерідко стиль гри Павла порівнюють із манерою Сергія Сидорчука, проте вже зараз Оріховський виглядає сильнішим у відборі м’яча.
Микола Шапаренко (18, центральний півзахисник)
Один з двох наймолодших «учасників» нашої символічної збірної грає на позиції класичного «хвилеріза», приділяє багато уваги необхідності не дати зіграти супернику й у цілому є вельми старанним і не по рокам розсудливим хлопцем. Разом з тим, назвати Шапаренка суто «оборонним матеріалом» не можна – Микола вміє підтримувати наступальні операції партнерів по команді й є тим гравцем, який володіє непоганим ударом. На рахунку футболіста десять матчів у юнацькій Лізі чемпіонів УЄФА.
Віктор Циганков (19, правий півзахисник)
Хлопець, ім’я якого, як відомо, перекладається як «переможець», вже зарекомендував себе не інакше як «наступник Ярмоленка». Рівень таланту Циганкова беззаперечно високий, і в особі цього гравця київський клуб отримав вельми сильного футболіста на фланг атаки. Цікаво, що крім інших позицій, Циганков також грав і в центрі, де може бути корисним як «конструктор» атак. Якщо у зимову перерву Києву вдасться втримати згаданого Ярмоленка й парагвайця Дерліса Гонсалеса, чому б не спробувати Віктора в якості саме того, хто може стати новим Валентином Белькевичем?
Богдан Лєднєв (18, лівий півзахисник)
Іще один шульга в нашій команді став одним з кращих футболістів не тільки у блискучій команді до 19-ти років, а й у груповому раунді юнацької ЛЧ УЄФА загалом!. На рахунку Богдана шість голів і аналогічна кількість гольових передач у шести матчах – показник більш ніж солідний та такий, який заслуговує увагу! Не дивно, що керівництво «біло-синіх» запропонувало Лєднєву новий контракт (вірогідно, зі значно поліпшеними умовами). Серед основних чеснот Богдана – цілеспрямованість, уміння класно пробити з будь-якої позиції, швидкість у прийнятті рішень.
Роман Яремчук (21, нападник)
Нападник, який першу частину сезону провів у складі Олександрії, не просто проявив себе на високому рівні, а й став одним з головних відкриттів! В активі форварда п’ять голів у 14-ти матчах УПЛ, крім того, Роман записав на свій рахунок результативний удар в Кубку України. Вже відомо, що Яремчук їде на тренувальний збір Динамо, де зможе заявити про себе у конкуренції з партнерами по команді.
Артем Бєсєдін (20, нападник)
На відміну від Яремчука, Артем про себе голосно уже заявив – в першій частині сезону Бєсєдін відзначився не тільки трьома результативними ударами, серед яких гол у ворота «Шахтаря», а й поєдинками, у яких показав себе як корисний командний гравець. Очевидно, що вже зараз Артем багато в чому (щонайменше – у грі на другому поверсі) виглядає сильніше, ніж бразилець Жуніор Мораєс. В контексті наявності у складі двох перспективних не однопланових молодих українських виконавців, цікаво, чи наважиться Ребров значно частіше грати саме з двома форвардами?..
Максим Салівон