«Мене дуже добре прийняли. Я навіть не очікував, що мене будуть так тепло зустрічати команда, тренерський штаб і керівники клубу.
У Туреччині я спілкувався з людьми, які розповіли, що ще рік тому в своїй команді мене хотіли бачити «Бешикташ», «Галатасарай» і «Сівасспор». Але іноді не все залежить від волі футболіста. За моєю грою в Туреччині стежили останні три роки.
Хочу сказати величезне спасибі президентові «Шахтаря» Рінату Леонідовичу Ахметову за розуміння. Керівництво «Шахтаря» дуже добре вчинило по відношенню до мене. Так вийшло, що ми не знайшли спільної мови з Паулу Фонсекою. Але ніколи не дозволю собі бути перешкодою для «Шахтаря». Тому прийняв рішення сказати спасибі і піти.
А клуб пішов мені назустріч. Це було ідеальне розлучення. Я ніколи не забуду, з якого я регіону родом і скільки «Шахтар» зробив для мене, моєї сім'ї та кар'єри. І впевнений, що «Шахтар» не забуде моєї роботи на благо клубу. Але сидіти в резерві я не хочу і не вмію. Коли я не граю, це - не я.
Мені три місяці соромно було виходити на вулицю і дивитися людям в очі. Хочу мати постійну ігрову практику, грати і забивати голи. І хочу повернутися до збірної України. Я впевнений, що у мене це вийде.
Чого хочу досягти в Туреччині? Я хочу стати найкращим бомбардиром чемпіонату Туреччини.
У мене в планах ще сезон пограти в чемпіонаті України: хочу стати найкращим бомбардиром в історії чемпіонатів України та «Дніпра». Для цього мені залишилося забити 12 голів в Україні та 9 м'ячів за «Дніпро». А історія - це річ, яку не купиш. Я не жартую: останній сезон у своїй кар'єрі хочу провести саме в «Дніпрі», -
цитує Селезньова Sport.ua.