ФІФА прийняла рішення збільшити кількість учасників чемпіонату світу з 32 до 48 національних збірних, про це повідомив офіційний сайт організації.
Турнір за новим форматом має відбутися у 2026 році. Учасників мундіалю буде розділено на 16 підгруп по три команди, звідки до плей-оф вийдуть по дві найкращі збірні.
Видання Globoesporte, у свою чергу, опублікувало інформацію про розподіл квоти по континентах. Згідно з цими даними, Європа отримає 16 місць, Африка – 9,5 (9 команд вийдуть на турнір напряму, ще одна команда візьме участь у стикових матчах), Азія – 8,5, Південна Америка – 6,5, Центральна Америка – 6,5 та Океанія – 1.
Варто зазначити, що збільшення команд на мундіалі призведе до потрапляння на турнір збірних екзотичних країн, рівень гри яких навряд відповідає навіть світовим середнякам, не кажучи про найсильніші команди планети.
Для того, щоб приблизно уявити гіпотетичний склад учасників майбутнього чемпіонату світу за новим форматом, пропонуємо використати останній рейтинг національних збірних ФІФА. Варто зазначити, що місце в цьому рейтингу не завжди співвідноситься з потраплянням певних команд на чемпіонат світу, але яскраво демонструє тенденції щодо можливих учасників мундіалю.
Європа (16 місць)
Німеччина, Бельгія, Франція, Португалія, Іспанія, Швейцарія, Уельс, Англія, Хорватія, Польща, Італія, Ісландія, Нідерланди, Ірландія, Туреччина, Словаччина.
Як бачимо, чекати на участь екзотичних збірних від Європи на ЧС не доводиться. Збірна Ісландії ще ніколи не грала у фінальних частинах чемпіонату світу, а збірні Словаччини та Уельсу мають на своєму рахунку по одній участі в мундіалях. Утім, гравці цих збірних виступають в провідних європейських чемпіонатах.
Африка (9 команд вийдуть на турнір напряму, ще одна команда візьме участь у стикових матчах)
Сенегал, Кот-д'Івуар, Туніс, Єгипет, Алжир, ДР Конго, Буркіна-Фасо, Нігерія, Гана, Марокко.
Від Африки учасником ЧС може стати така збірна, як Буркіна-Фасо, яка раніше ніколи не грала у фінальних турнірах чемпіонату світу та більше відома своїми воєнними переворотами, ніж футболом. ДР Конго та Сенегал мають на своєму рахунку по одній участі у фінальних частинах чемпіонату світу.
Азія (8 команд вийдуть на турнір напряму, ще одна команда візьме участь у стикових матчах)
Іран, Південна Корея, Японія, Австралія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Узбекистан, Китай, Катар
Екзотичними учасниками може порадувати й Азія. Узбекистан і Катар (господар мундіалю 2022 року) раніше не брали участі в чемпіонатах світу. Збірні ОАЕ та Китаю мають на своєму рахунку по одній участі в фінальних частинах чемпіонатів світу, але на двох ці збірні програли всі шість матчів, у яких брали участь.
Південна Америка (6 команд вийдуть на турнір напряму, ще одна команда візьме участь у стикових матчах)
Аргентина, Бразилія, Чилі, Колумбія, Уругвай, Перу, Еквадор
Рішення про збільшення кількості команд-учасниць має порадувати Перу. Збірна цієї країни не може пробитися до фінальної частини чемпіонатів світу з 1982 року.
Центральна Америка
Коста-Рика, Мексика, США, Панама, Гаїті, Гондурас, Кюрасао
Особливо вдячними ФІФА мають бути саме команди Центральної Америки. Панама та Кюрасао ніколи не грали на мундіалі. Населення Кюрасао, наприклад, становить менше 160 тисяч людей, а футбольні успіхи обходили ці острови в Карибському морі стороною. Саме Кюрасао є незалежною країною у складі Нідерландів.
Гаїті востаннє брали участь у мундіалі в 1974 році.
Океанія (1 місце)
Нова Зеландія
Жодний представник Океанії не входить навіть до топ-100 найсильніших збірних світу. Та це не завадило ФІФА виділити одне гарантоване місце у фінальній частині цьому регіону. Це місце, скоріш за все, дістанеться Новій Зеландії, адже рівень інших збірних Океанії напрочуд низький.
Підсумовуючи вище сказане, можна зазначити, що ФІФА, збільшивши кількість збірних – учасниць ЧС, нерівномірно розподілила додаткові місця між регіонами. В результаті Азія, Центральна Америка, Африка та Океанія отримали квоти для команд, рівень гри яких важко назвати відповідним фінальній частині чемпіонату світу.
До такого кроку керівництво ФІФА штовхнуло кілька цілей. Серед них, зокрема, збільшення прибутків від турніру (йдеться про додаткову суму, рівну приблизно одному мільярду доларів США) та розширення географії учасників змагань.
Однак від збільшення кількості збірних впаде сам рівень матчів групового турніру та інтерес до них. Адже гіпотетичні матчі Кюрасао – Катар, Буркіна-Фасо – Гаїті чи Панама – ДР Конго навряд чи когось зацікавлять, окрім самих жителів цих країн.
Артем Худолєєв