Наші за кордоном. Підсумки першої частини сезону. Німеччина

Світовий футбол 21 Січня, 09:36
Коноплянка, Скрипник, Федецький та iншi.

Вчора поновилися матчі німецької ліги. А вже сьогодні до боротьби долучаться українські легіонери. В зв'язку з цим ми вирішили згадати, як саме українці в Німеччині відіграли першу частину сезону.

Після невдалої весни влітку Євген Коноплянка почувався в «Севільї» чудово. Хосе Антоніо Рейєс, Мікаель Крон-Делі та захисник Коке (навіть йому українець програв конкуренцію за місце вінгера) покинули клуб, а новий головний тренер Хорхе Сампаолі вважався набагато більш націленим на володіння м'ячем і атаку і заохочуючим креатив, ніж Унаї Емері. Тож новий десятий номер став найкращим бомбардиром літніх зборів команди, а на думку багатьох - і кращим гравцем, повідомляючи про те, що нарешті насолоджується футболом. Однак головні принципи Сампаолі, учня Марсело Б'єлси - божевільний пресинг та швидкість - виявилися й головними мінусами гравця, який часто пізно розлучається з м'ячем і не полюбляє пресингувати. І після програного «Реалу» матчу Суперкубка Європи (гол з пенальті, але неповороткість і два начисто програних правому захиснику суперника Карвахалю гольових епізоду), а головне - після слів Сампаолі про прямолінійність прив'язаного до флангу підопічного і жорсткої розмови між ними стало зрозуміло, що Євгену потрібно йти. Тим більше що швидкі і працьовиті Вітоло та Кійотаке (японський новачок) відмінно діяли на флангах, забивши шість м'ячів у ворота «Хетафе» вже в першому турі.

Покупця, здатного сплатити 20 необхідних «Севільї» мільйонів євро, не знайшлося. Все ж варіант з орендою в «Шальке», що потерпав від травм та відсутності типових вінгерів, з молодим та менш вимогливим тренером Маркусом Вайнцирлем здавався дуже добрим. Особливо якщо згадати, що гельзенкірхенці підписали ще кількох талановитих, але безуспішних в попередніх клубах гравців. Однак спочатку надто заважало те, що Вайнцирль бачив українця лише на правому фланзі. І 52 поганих хвилини проти «Баварії», кілька матчів в запасі, активна, але неточна гра проти «Герти», вдала - в Лізі Європи проти «Ніцци», але бліда на тлі феєрії лівого флангу, звідки й прийшов єдиний гол - Коноплянка спочатку розчаровував. Незважаючи на слова спортивного директора Крістіана Хайделя про його веселу вдачу, позитивний настрій і вміння робити те, що іншим не під силу.

Розчаровувала і його команда, яка встановила антирекорд клубу за поразками поспіль в лізі на початку сезону (5).

Тим часом конкуренти вибували один за іншим через травми, «Шальке» почав виходити з кризи. Головним чином завдяки тому, що Вайнцирль наполегливо награвав один і той же склад. Іншим даючи шанс лише в Кубках. Саме там запасний Коноплянка став зіркою. Проти «Краснодара» (1:0) вперше зігравши на улюбленому лівому фланзі і завдавши більше ударів по воротах, ніж інші (серед них гол класним ударом з відскоку і сміливий удар ножицями). По воротах «Нюрнберга» з Бундесліги 2 (3:2) в Кубку Німеччини він вже з центру атаки (Вайнцирль перейшов на 3-5-2) завдав більше ударів, ніж всі інші партнери разом узяті, забивши два голи з кутових (п'ятою і на добиванні) і заслуживши від «Кіккера» прізвисько «Кінг Коно». Проти того ж «Краснодара» (2:0) в гостях взяв участь в обох голах (Набіль Бенталеб добив після його виходу сам-на-сам та сейву воротаря) і взагалі часто перехоплював м'яч і розгортав швидкі контратаки. А проти «Ніцци» (1:0) відібрав м'яч у захисника і знову забив. І в підсумку був визнаний УЄФА одним з кращих гравців туру.

Загалом перехід в центрфорварди надав нові риси його гри. Стало менше метушні з м'ячем, непотрібного дриблінгу на фланзі і банальних кросів. Він менше отримував м'яч і набагато ефективніше працював з ним, швидко вибігаючи вперед або замикаючи в один дотик. Допомагала й відсутність необхідності бігати за захисником на фланзі. І все ж Вайнцирль наполегливо тримав Коноплянку в запасі в лізі. І мав право, оскільки його партнери видали серію з десяти перемог в 12-ти матчах у всіх турнірах.

Лише в листопаді він став грати більше. І за два місяці набрав 5 + 2 за схемою «гол + пас». У матчі проти «Дармштадта» (3:1) п'ятою спрямувавши в прорив партнера (той заробив асист навісом) і вивівши іншого сам-на-сам (гол). А проти «Байєра» (0:1) був головною ударною силою «Шальке», який грав з п'ятої хвилини вдесятьох, регулярно вибігав в контратаки, знову загрожуючи воротам більше, ніж всі партнери разом і залишав поле під овації уболівальників. Але йому страшенно не щастило в цьому матчі, та й криза команди (4 матчі без перемог поспіль) вже починалася. Він ще встиг забити головою у ворота «Фрайбурга» (1:1), а проти «Гамбурга» (1:2) не використав супершанс. Однак команда в цих матчах в атаці грала жахливо, примітивно, все закидаючи йому під верхову боротьбу. Тож й українець виглядав слабко. І в тому ж «Кіккері» вже заговорили про провал проекту «центрфорвард Коноплянка».

«Шальке» 11-ий в лізі, а в 1/16 Ліги Європи зустрінеться з «ПАОКом». Загалом на рахунку Коноплянки 11 матчів за німецький клуб (4 з перших хвилин, 1 повний, гол та асист) в лізі, 6 - в Лізі Європи (4, 0, 2 голи та асист) і один в Кубку (1, 0, два голи). А також два матчі суперкубків за «Севілью» (1, 1, гол). Разом - 18 за «Шальке» (9, 1, п'ять голів і два асисти) і два за «Севілью» (гол).

Навесні 2016-го головному тренеру «Вердера» Вікторові Скрипнику довелося боротися не лише з епідеміями травм, ігровими та психологічними коливаннями і 18-ма суперниками (18-им він вважав журналістів) в Бундеслізі. Але й з опонентами в Раді Директорів власного клубу. І тоді він здобув повну перемогу. Оскільки «Вердер» врятувався від вильоту (нехай і лише на 88-ій хвилині). А спортивний директор Томас Айхін, який вимагав його звільнення, сам був звільнений, на його ж місце був призначений Франк Бауманн екс-партнер Скрипника на полі «Везерштадіона».

Влітку Бауманн та Скрипник активно попрацювали на трансферному ринку, а команда дуже добре виглядала в контрольних матчах. Однак контрольні - це не офіційні, а активно - не означає добре. Власне, трансферна кампанія була невдалою. Оскільки підписані африканські захисники Фаллу Діаньє та Ламіна Сане як грубо помилялися в попередніх французьких та німецьких клубах, так і продовжили у «Вердері». Досвідчений фінський захисник Ніклас Мойсандер одразу ж серйозно травмувався. Як і нещодавній форвард збірної Макс Крузе, покликаний стати лідером атаки. І як досвідчений Клаудіо Піцарро, лідер команди навесні. І Лука Кальдірола. Переслідували травми і кращого гравця команди в сезоні 2015/16 Златко Юнузовіча, і обох Гарсія, і Фіна Бартельса, і Арона Йоханссона, і лідера центру поля Баргфреде.

Та справа не лише в травмах. Скрипник вважав не готовими грати австрійського вінгера Флоріана Кайнца, грецького опорника Таноса Пецоса, до того ж відпустив одного з відкриттів Євро Ласло Кляйнхайслера. І в підсумку залишився з дуже скороченим складом і кадрово і тактично. Та й до того ж поводився то надто вперто, то надто непослідовно. Постійно тасуючи захисників, відправляючи гравців на незвичні позиції (новачок Бауер де тільки не грав, а апогеєм став вихід Юнузовіча проти «Боруссії» з Менхенгладбаха в центрі атаки за «живих» трьох форвардів в запасі). І чомусь вперто виставляв лише одного опорника. Тож команда очікувано потерпала від незбалансованості в центрі поля і через відсутність як справді жорсткого, так і розігруючого опорника. Що руйнувало й психологічно м'який та нездатний боротися «Вердер». І шість мільйонів, в останній день серпня викладені за Сержа Гнабрі, не допомогли, оскільки потрібен бременцям був перш за все не атакер, нехай навіть і такий статусний.

Раннє звільнення Скрипника після найгіршого старту команди за 49 років (4 поразки поспіль) нікого не здивувало. Його вимагали вболівальники ще в кубковому матчі проти «Лотте» (1:2) з Бундесліги 3. Після прикрої поразки від «Аугсбурга» (1:2, без рішень в атаці і без боротьби до останнього) Бауманн заговорив про те, скільки нервів вболівальники «спалили» останніми роками. Після 0:6 від «Баварії» (бременці просто тікали від м'яча) з Ради Директорів почали лунати голоси про те, що Скрипнику час давати результат. А після 1:4 в Менхенгладбаху (господарі легко впоралися з високим пресингом, нарешті наявним, але надто неорганізованим) і тренер, і гравці відверто говорили про «катастрофу», «сором» та «ганьбу». І в той же день Скрипника було звільнено.

Дуже маленький бюджет, жахливий стадіон, відхід творця торішнього дива Дірка Шустера і прихід замість нього малоуспішного Норберта Майєра, підписання лише вільних агентів, які провалилися в попередніх клубах - особливих шансів вижити в Бундеслізі у «Дармштадта» (жалюгідні півмільйона євро - рекордний трансфер в історії клубу) не було. Власне, Артем Федецький був найстатуснішим гравцем команди. І почав він асистом в кубковому матчі проти «Бремерсхавена» з П'ятого дивізіону (7:0). Однак вже в першому турі ліги в Кельні (0:2) був просто розірваний на шматки Леонардо Біттенкуртом та Йонасом Хектором (в німецькій пресі навіть писали, що, замінивши українця на 57-ій хвилині, Майєр «позбавив його від страждань»). І довіра тренера до підопічного похитнулася.

Федецький протягом наступного місяця грав через раз. Проти «Хоффенхайма» (1:1) відпрацював дуже добре. А ось в боротьбі проти «Вердера» (2:2) і його зірки олімпійського медаліста і екс-гравця «Арсеналу» Сержа Гнабрі надто нервував, порушував правила, часто не встигав, та ще й отримав удар в голову. Тому і був замінений вже на 30-ій хвилині. Не потиснувши руку тренеру. Після чого Майєр, на словах заспокоюючи всіх, насправді почав шукати варіанти і активно задіювати на правому фланзі номінальних вінгерів Юнгвірта та Сірігу. А потім запустив проект перекваліфікації центрального захисника Хена в правого.

Артем почав балансувати між запасом та трибунами. Лише в кінці листопада йому почало щастити. Після восьми поразок поспіль (а в перших турах «лілeї» ще виглядали непогано) Майєра було звільнено, Хен надовго вибув через травму, а тимчасовий тренер Рамон Берндрот довіряв українцю, випустивши його на поле тричі поспіль. Але ще за Майєра Федецький невдало відіграв проти Чупо-Мотінга і Колашінаца з «Шальке», які заробили 2 голи та асист на двох, вже за Берндрота відіграв 85 відмінних хвилин проти «Фрайбурга» (1:1) і в обороні, і в атаці (удар в стійку і майже автогол після його закидання були чи не єдиними діями «Дармштадта» в атаці), але на 86-ій привіз пенальті, нехай і рішення арбітра було дуже неоднозначним. А лівий вінгер та захисник «Герти» (0:2) робили на полі що хотіли, також вийшовши на два голи та асист. Один з голів відбувся після втрати Артема в чужому штрафному. Лише проти «Баварії» (0:1) оборона «Дармштадта» відіграла дуже пристойно, зупинивши грізного суперника. І Федецький отримав низькі оцінки лише разом з усіма іншими гравцями обох команд. І через повну інертність в атаці, чим відрізнявся й в усіх інших матчах.

«Дармштадт» посідає міцне останнє місце в лізі. Федецький відіграв вісім матчів ліги та Кубка (8, 5, один асист).

Денис Олійник вже у «Вітессі» продемонстрував своє вміння продиратися з лави запасних в стартовий склад і прогресувати протягом сезону. І гол «Хоффенхайму» в тому самому, кращому для українців матчі (добив з метра), здавалося, починав його черговий прорив. Але Майєр нарікав на погану форму гравця, потім почалися проблеми з коліном, які в підсумку призвели до операції. Тож зазвичай Денис навіть не потрапляв до заявки. Загалом відігравши 36 хвилин в трьох матчах.

Тренер воротарів «лілeй» дуже добре відгукувався про працю Ігоря Березовського на тренуваннях, проте нарікав на відсутність у того паспорта ЄС. Тож український голкіпер так і не зіграв жодної хвилини, лише тричі потрапивши до заявки.

Владлен Юрченко навесні завдяки епідемії травм відіграв кілька дуже непоганих матчів на незвичній позиції опорника. І в новому сезоні на нього розраховували як на гравця ротації. Однак травма в молодіжній збірній надовго вибила його з гри. Довелося відновлюватися, а потім грати за дубль. Лише в грудні він повернувся. І в не значущому матчі Ліги Чемпіонів проти «Монако» (3:0) одразу ж відзначився голом блискучим ударом в дев'ятку з-за меж штрафного. Та й в загалом дуже багато працював, активно боровся за м'яч, завдав ще одного небезпечного удару здалеку. Нехай через нестачу фізичної готовності і програв більшість двоборств (13 з 17-ти).

Проти десяти гравців «Шальке» він отримав 45 хвилин другого тайму, погано впорався з Коноплянкою і набагато краще - змістившись лівіше. Звідки кілька разів небезпечно (хоч і неточно) закидав в штрафний. Завдав неточного крученого удару з його лінії, технічно оминувши двох. А проти «Кельна» (1:1) завдяки травмі і дискваліфікації конкурентів отримав місце в «старті». І знову активно працював в опорній зоні (77 торкань м'яча, 6 перехоплень), ще й завдавши два заблокованих удари і в свою чергу заблокувавши два. Та загалом, згідно влучного вислову журналіста Spox, прийшов лише ополоснуться, не занурюючись в воду.

«Байєр» дев'ятий в лізі, а в 1/16 Ліги Чемпіонів (закінчив другим в групі) зустрінеться з мадридським «Атлетіко».

В перші кілька місяців Борис Тащі був гравцем запасу «Штутгарта» з Бундесліги 2. І все ж отримував ігрові хвилини, навіть вийшовши в старті в двох матчах ліги та Кубка. В останньому, проти «Хомбурга» з Четвертого дивізіону (3:0), навіть забив гол, замкнувши навіс майже з лінії воріт. Однак травма відправила його в другу команду, і в заявці першої з кінця жовтня він не з'являвся. Загалом відіграв сім матчів Бундесліги 2 та Кубка, забивши один гол, і три матчі за дубль в Четвертому дивізіоні.