Роман Сиволап
Думаю, що скоро настануть ті часи, коли футбольний клуб «Динамо» (Київ) буде оприлюднювати реальний офіційний фінансовий звіт. Поки що пропоную вашій увазі підведення фінансових підсумків року, що минув, який базується на даних з відкритих джерел інформації.
Нас всіх вчили, що рахувати чужі гроші непристойно. Ця теза ідеально підходить для нашого суспільства, де лише одиниці багатіїв можуть похвалитися легальним походженням своїх капіталів. Але досвід показує, що найбільш багатими суспільними об’єднаннями є ті, які дуже ретельно рахують свої та чужі кошти, незабуваючі ставити питання про їх походження.
Час підходу до каси. Багато років український футбол купався в шалених коштах олігархів. При цьому мало хто замислювався над тим звідки ці гроші виникли і що буде коли вони зникнуть. Всі раділи, що в нашій першості грають висококласні легіонери. Вболівальники «Динамо» вимагали підсилити команду зірками і тренером, що належить до еліти світового футболу. Звісно, що найбільш допитливі уболівальники були розчаровані невисокою ефективністю капіталовкладень президента «Динамо» та практично повною відсутністю комерційної діяльності в клубі. На цю тему було написано багато блогів на різних ресурсах, але офіційних представників клубу це мало турбувало.
Часи змінилися: бездонна діжка під назвою держава Україна виявилася зі дном. Люди, яким пощасливило отримати можливість розпоряджатися національними багатствами країни виявилися не готовими до того, що в світі, який змінюється не завжди буде попит на низькоякісний метал, а за дешевий газ неможливо буде весь час торгувати суверенітетом країни.
Колишній володар «Приватбанку» Ігор Коломойський більше десяти років тому казав, що життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду. Думаю, що він тоді не очікував, що так рано прийде час, коли йому доведеться опинитися біля каси. Щоправда, необхідно відзначити, що у випадку з «Приватбанком» вічному оптимісту Ігорю Валерійовичу вдалося так влаштувати, що в остаточному підсумку за борги банку заплатять інші громадяни України, при чому всі.
Уболівальникам «Дніпра» повезло значно менше ніж клієнтам «Приватбанку» - націоналізувати клуб ніхто не збирається. Чи є вас впевненість у тому, що в «Динамо» вистачить ресурсів не повторити долю «Дніпра»?
На фоні націоналізації найбільшого банку України губиться звістка про закриття газети «Команда». Стверджують, що Ігорю Суркісу набридло фінансувати ледь жевріюче спортивне видання без нормального власника (формальний власник газети медіа-холдінг UMH Group, який належить Сергію Курченко), яке так і не виявило бажання вийти в Інтернет. І хоча події не можна порівняти за масштабами, але вони всі є констатацією факту, що в Україні настав час платити по рахункам - економічна доцільність жорстока річ.
Думаю, що для всіх уболівальників «Динамо» асоціативний ряд: «Команда», Суркіси, не бажання фінансувати викликає занепокоєння. Багатьох людей хвилює, щоб їх улюблена Команда не повторила долю газети.
Де брати кошти? Фінанси вже давно відіграють визначальну роль у світі футболу. Не всім клубам щастить мати в спонсорах шейхів та абрамовичей, тому вони повинні заробляти кошти на своє існування. В УЄФА вже давно зрозуміли, що витрати без віддачі – це шлях у нікуди.
Тому в 2010 році був схвалений фінансовий «фейр-плей», який діє з 2011 року. З тих пір клуби, які отримують право на участь у турнірах УЄФА, повинні доводити, що не мають прострочених фінансових зобов'язань на поточний сезон перед іншими клубами, своїми гравцями і соціальними / податковими службами. Іншими словами, вони повинні підтвердити, що у них сплачені всі рахунки.
З 2013 року клуби повинні підтверджувати свою беззбитковість - тобто, що вони не витрачають більше, ніж заробляють. Для оцінки цього УЄФА створив Інстанцію з фінансового контролю клубів (ІФКК), яка щороку перевіряє показники всіх учасників єврокубків за останні три роки. Перші санкції щодо клубів, які не виконали вимог щодо беззбитковості, були застосовані після першої оцінки фінансових показників в травні 2014 року. Перші санкції, викликані невідповідністю з критеріями беззбитковості, вступили в силу з сезону 2014/15.
УЄФА перевіряє і «Динамо». Думаю всім цікаво, які фінансові дані надаються УЄФА, враховуючи те, що кияни не можуть похвалитися прозорістю фінансової діяльності. Але зараз вболівальників «Динамо» більше турбує навіть не перевірки УЄФА, а те, щоб в улюбленого клубу вистачило фінансів залишатися лідером українського футболу та бути конкурентоздатним на міжнародній арені.
Компанія Deloitte публікує щорічний звіт про економіку футбольних клубів. Deloitte виділяє наступну структуру доходів клубів: комерційні доходи, доходи від трансляцій, доходи від проведення матчів. Звісно, що «Динамо» немає в цьому рейтингу – Україна існує в інших реаліях. У нас поки не можливо заробляти величезні кошти від перерахованих складових, але рухатися в цьому напрямку потрібно.
Прихильники «Динамо» вже багато років говорили про необхідність вчитися заробляти кошти, але кардинальних змін в клубі не відбувалося. Як і п'ятнадцять років тому, на сьогодні є лише дві статті доходів, які забезпечують надходження солідних коштів, які необхідні для існування клубу – це компенсація за трансфери гравців та призові від виступів у Лізі чемпіонів.
Розвитку комерційного напрямку діяльності клубу заважає нерозуміння керівництвом клубу того потенціалу для заробітку коштів, що надає наявність більше 1,6 мільйонів активних вболівальників клубу по всьому світу (дані опитування 2011 року). Для реалізації цього потенціалу необхідно розроблення системного підходу, який дозволить просувати бренд «Динамо» та отримувати від цього фінансовий зиск.
Звісно, що на початковому етапі кияни не будуть отримувати доходи, які можна порівняти з коштами, що отримують від комерційної діяльності гранди світового футболу, але навіть 5-6 млн. євро, які можна заробити в нинішніх умовах також солідні кошти, а якщо помножити цю суму на 15 років, то взагалі вимальовується сума коштів, які б дозволили б існувати клубу безбідно кілька років.
Доходи від трансферів: залишки колишньої розкоші та орієнтація на вільних агентів. Війна змусила з 2014 року і власників «Динамо» почати рахувати гроші, змінилася трансферна політика – клуб почав надавати перевагу вільним агентам. Кияни дійсно почали менше витрачати і вперше за багато років досягли позитивної різниці між продажем та придбанням футболістів.
Літнє трансферне вікно 2016 року принесло киянам доходи в сумі 21,5 млн. євро.
Зауважу, що офіційні дані про суму оплати за оренду Кравця, Беланди та Мбокані відсутні, тому прийняті дані аналогічних угод.
Трансферна угода Александара Драговича взагалі виявилася найбільш вигідною для динамівців за останні п'ятнадцять років у плані різниці між вартістю вихідного та вхідного трансферу. У швейцарського «Базеля» кияни придбали захисника збірної Австрії за 9 млн. євро. Підвищення вартості гравця на 100 % говорить про прозорливість селекціонерів «Динамо». В історії киян лише ефективність трансферів Сергія Реброва (17,9 млн. євро) та Кахи Каладзе (15,72 млн. євро) була більша ніж у випадку Драговича.
Зважаючи на те, що динамівці в 2016 році запрошували в команду лише вільних агентів, то прибуток від трансферної діяльності за минулий рік склав 21,5 млн. євро.
В той же час, власникам клубу не вдалося реалізувати найдорожчій свій актив серед футболістів на піці вартості. На мою думку, президент клубу Ігор Суркіс все-таки перетримав в «Динамо» Андрія Ярмоленко.
Ліга чемпіонів - наша годувальниця. Успіх не буває випадковим. Капіталовкладення в футболістів минулих років плюс новий тренерський підхід Сергія Реброва дали результат – кияни потрапили в плей-офф Ліги чемпіонів. «Динамо» пощастило не тільки здобути гучні перемоги, але й непогано заробити в фінансовому плані.
Завдяки вдалому виступу в Лізі чемпіонів киянам вдалося заробити солідні кошти в розмірі 26,5 млн. євро (23 млн. преміальні за турнірні здобутки та біля 3,5 млн. з маркетингового пулу).
Здавалося, що в динамівців є всі можливості розвинути свій успіх, але керівництво клубу вирішило перевірити чи здатен Сергій Ребров здобувати позитивний результат у Лізі чемпіонів без капіталовкладень. Дива не відбулося – киянам не вдалося вдруге поспіль подолати груповий етап.
Але навіть невдалий виступ дозволив киянам заробити в Лізі чемпіонів 2016/17 років 15,2 млн. євро призових та очікувати надходження десь біля мільйону доходів з маркетингового пулу. Ці доходи відносяться вже до 2017 року. Ми ж продовжимо рахувати кошти 2016.
Інші доходи. Мадридський «Реал» вже 11 років утримує звання найбагатшого клубу планети. Згідно звіту Deloitte в сезоні 2014/15 років мадридці заробили 577 млн. євро. Значну частину доходів «Реал» добуває комерційною діяльністю – 247,3 мільйонів євро (43%), за медіа права отримує (199,9 млн. – 35%) та доходи від проведення матчів складають (129,8 млн. – 22%).
Звісно, що зовнішнє середовище в якому перебуває «Динамо» і «Реал» значно відрізняється і розраховувати киянам на такі доходи не варто. Але чи під силу динамівцям отримати наприклад 3 % від доходів «Реалу». Не думаю, що при розумному підході до комерційної діяльності ці 17 мільйонів виглядають фантастично. Це десь по 10 євро на одного активного уболівальника «Динамо».
У пошуках титульного спонсора. Звісно в «Динамо» проводиться якась комерційна діяльність, але навіть з першого погляду зрозуміло, що великих доходів від цієї діяльності кияни не отримують. Ситуація з відсутністю напису титульного спонсора на футболках клубу є дуже показовою. Команда два роки поспіль грала в Лізі чемпіонів, в минулому сезоні навіть пробилася в плей-офф. Матчі з участю динамівців дивляться десятки мільйонів глядачів по всьому світу. Тому виглядає дивним, що працівники клубу, що відповідають за комерційну складову не знайшли компанію, яка б розмістила свою рекламу на футболках «Динамо». Можливо справа в тому, що ніхто не ставив такої задачі. Через таку недбалість за два роки клуб втратив кілька мільйонів євро.
Глядачі, що залишені самі по собі. Реконструкція НСК «Олімпійського» дозволила значно підвищити комфорт для уболівальників клубу. Ефект нового стадіону дозволив без особливих зусиль значно підвищити середню відвідуваність домашніх матчів «Динамо». Починаючи з сезону 2014/15 років відвідуваність матчів киян знову почала зменшуватися. Зрозуміло, що основною причиною зменшення відвідуваності є кризові явища в суспільстві, які викликані війною з Росією. Але дуже велику кількість уболівальників динамівці втрачають через відсутність бажання взагалі працювати з прихильниками футболу.
Розуміння економічних процесів менеджментом «Динамо» знаходиться на рівні радянських часів – ніхто не задумується про те, що необхідно заробляти кошти. Люди, які відповідають у клубі за взаємовідносини з уболівальниками не розуміють, що процес залучення прихильника футболу на стадіон – це такий же технологічний процес, як продаж любого продукту. Всіх задовольняє те, що Суркіси дають кошти на існування клубу.
У 2016 році чотири матчі киян в Лізі чемпіонів зібрали 128 825 глядачів (рахується з грою проти «Манчестер Сіті»). Збір від матчів склав десь 850 – 900 тисяч євро. Дев’ять домашніх матчів чемпіонату України 2016/17 зібрали 93 169 глядачів. Збір від матчів – приблизно 200 тисяч євро. Точні дані про доходи динамівців не відомі, тому що не відомий розподіл доходів між клубом та стадіоном.
Як бачимо цифри не значні, але вони могли в кілька разів бути більшими, якби в клубі було поняття, що за залучення вболівальників відповідають не тільки футболісти своєю грою.
Бідне телебачення. На початку 2016 р футбольні клуби української Прем'єр-ліги отримали спільну пропозицію про продаж телевізійних прав від двох головних телетрансляторів України («1 + 1» і «Україна»). Йдеться про суму 102 млн. грн. (близько EUR3,6 млн.) за сезон 2016/2017 з поступовим збільшенням у наступні три сезони. Об'єктивно це невелика сума. Порівняйте з сумами в сусідніх європейських лігах: Румунія - EUR27,3 млн.; Росія - EUR32 млн.; Польща - EUR35,7 млн. А керівництво англійської Прем'єр-ліги продало телевізійні права на матчі чемпіонату на три сезони на загальну суму в £ 5,1 млрд. (EUR2,2 млрд. за один сезон).
Динамівці не погодилися приймати участі в загальному пулі, але великих доходів від продажу особистих прав також не отримали. Сума за телевізійні права надані на матчі киян у внутрішніх змаганнях каналом «2+2» складає приблизно 500 тис. євро.
Розвиток українського телебачення – це тема для окремої розмови. Наше телебачення дуже схоже на футбол – гроші олігархів також вбили комерційну складову в діяльності телекомпаній. В цьому питанні до керівництва клубу особливих претензій не може бути, тут необхідно працювати всім на зростання української економіки.
Підсумки 2016 року.
Загалом доходи в сумі більше 50 млн. євро є пристойним показником для наших нелегких часів. Враховуючи, що бюджет витрат клубу дорівнює приблизно 40-45 млн. євро ( біля 25 млн. зарплата гравців та тренерів ), можна констатувати, що в минулому році вдалося навіть отримати прибуток.
Але структура витрат показує на те, що гроші заробляє виключно команда, а команди професійних комерсантів у клубі немає. Такий стан речей не дозволяє розраховувати на стабільний розвиток клубу протягом тривалого часу. Існувати на особисті гроші родини Суркісів вже не можливо. Тому особливого вибору немає – необхідно навчитися заробляти, як це роблять провідні клуби світу.
2017 останній рік фінансового благополуччя?
Незважаючи на тривожні новини про націоналізацію грошей родини Суркісів, які знаходилися в «Приватбанку», у 2017 році ФК «Динамо» здатен показати також непогані фінансові показники.
Призові в Лізі чемпіонів вже зароблені. Інвестиції минулих років дозволяють розраховувати на досить солідні надходження від трансферів футболістів. Орендовані Лукаш Теодорчик, Юнес Беланда та Артем Кравець переконують своєю грою потенційних покупців у необхідності трансферів. Андрій Ярмоленко та Домагой Віда викликають зацікавленість у клубів провідних чемпіонатів. Можливо вдасться пристроїти в турецькій першості Олександра Гладкого.
У той же час, комерційні складові фінансових надходжень залишаються мізерні. В таких умовах не потрапляння в Лігу чемпіонів буде мати катастрофічні фінансові наслідки для клубу в майбутньому.
Очікувати на те, що вболівальники повалять гурбою на стадіон та почнуть масово скуповувати атрибутику клубу в фірмовому магазині не варто, не ті часи. Людям зараз в більшості не до футболу. Але опускати руки навіть не спробувавши щось зробити, зовсім не розумне рішення.
Навчитися заробляти. Привчені великим Валерієм Лобановським до максималізму вболівальники «Динамо» в більшій своїй масі дуже критично відносяться до результатів діяльності президента клубу Ігоря Суркіса. Дійсно спортивні здобутки клубу в епоху після Лобановського не вражають. Клубний менеджмент також не є ідеалом ефективності. Але в плані фінансів прихильникам клубу немає чим дорікнути родині Суркісів. Починаючи з 1993 року прихильники футболу не чули про фінансові проблеми в київському клубі.
Навіть у теперішні важкі часи у «Динамо» не знають фінансових проблем і навіть, як показують наведені вище дані, отримують прибуток. Приклад, «Металіста» та «Дніпра» показує, що навіть такий стан речей є досягненням. Але без змін принципів керівництва клубом, таке щастя довго не потриває.
Часу вже втрачено багато, але на сьогоднішній день клуб має гарний фундамент для будівництва заможного майбутнього. У «Динамо» не має прострочених боргів. У розпорядженні клубу сучасні стадіон НСК «Олімпійський» та бази підготовки основного складу і академії. Команда укомплектована досить якісними гравцями, які потенційно здатні боротися за потрапляння до групового турніру Ліги чемпіонів. Трансфери кращих з них здатні забезпечити фінансування клубу в найближчому майбутньому. На підході до основного складу велика група талановитих юних футболістів, яких можна зрівняти за талантом з поколінням Шевченко, Шовковського, Реброва, Ващука. Ну і звісно, бренд «Динамо», який був створений багатьма поколіннями тренерів, футболістів. Без київського клубу взагалі важко уявити Україну, для українців «Динамо» більше ніж просто футбольний клуб.
Зараз головне, щоб президент клубу Ігор Михайлович Суркіс забажав заробляти кошти не тільки завдяки спортивним здобуткам команди. Зрозуміло, що на перших порах не варто очікувати мільйонних прибутків. Але доклавши необхідні зусилля, підвищуючи з кожним роком відсоток доходів від комерційної діяльності клуб буде здатен стояти на ногах не тільки завдяки призовим від Ліги чемпіонів.
Для здійснення цього необхідно набрати фахівців, які будуть втілювати мрії в життя. Думаю всім зрозуміло, що серед колишніх футболістів «Динамо» фахівців з футбольної комерції немає, їх взагалі немає серед людей, які якимось чином відносяться до українського футболу. В нашому футболі є тільки ті, що вміють «освоювати», а попиту на тих хто вміє заробляти не було.
Досвід головного конкурента киян показує, що гарних фахівців можна знайти в не футбольних колах. «Шахтар» знайшов свого генерального директора Сергія Палкіна на підприємстві з виробництва цементу. При цьому однієї річної зарплати умовного Макаренко вистачить на цілу команду молодих амбіційних «продажників», які дуже швидко зароблять в десятки більші суми ніж вкладені в них.
Український футбол ще буде довго розплачуватися за лінивість власників футбольних клубів, які не бажали вчитися заробляти. Легкі кошти олігархів з легкістю викидувалися на вітер. Невідомо через кілька років ми побачимо пристойні команди в Харкові та Дніпрі, і чи побачимо взагалі, але втратити «Динамо» ми не маємо права.