Про деяких із тих, хто намагається зробити це зараз, - у матеріалі Sportbox.ru.
Джастін Клюйверт («Аякс», правий нападник, 17 років)
Син знаменитого Патріка Клюйверт, який нині працює спортивним директором «ПСЖ», пішов по стопах батька і отримує футбольну освіту в «Аяксі». В академії столичного клубу він почав займатися з семи років, а до роботи з основним складом був притягнутий лише в цьому сезоні.
В середині січня Клюйверт-молодший отримав можливість дебютувати на професійному рівні в матчі чемпіонату Голландії проти «Зволле» (3:1). Поки Джастін робить перші кроки у великому футболі, але йому пророкують не менш славне майбутнє, ніж Патріку, який у віці 18 років забив переможний м'яч у ворота «Мілана» в фіналі Ліги чемпіонів сезону-1994/95.
Джованні Сімеоне («Дженоа», центральний нападник, 21 рік)
Порівнювати Джованні з батьком, наставником мадридського «Атлетіко», досить складно, так як виступає він на зовсім інший позиції. Дієго зробив собі ім'я в опорній зоні, а його син вважає за краще діяти в ролі завершувача атак. Юний аргентинець непогано зарекомендував себе на батьківщині, де виступав за «Рівер Плейт» і «Банфілд», а також став переможцем молодіжного чемпіонату Південної Америки та його найкращим бомбардиром (9 голів). Влітку Джованні, як і свого часу Дієго, відправився в Італію, підписавши контракт із «Дженоа».
Генуї він обійшовся в 3 мільйони євро і поки повністю їх відпрацьовує - 11 голів і 2 передачі в 21 матчі це підтверджують.
Рівалдіньо («Інтернасьонал», центральний нападник, 21 рік)
Виходячи з імені бразильця, неважко здогадатися, хто його батько. Лаври великого Рівалдо молодому форварду навряд чи світять, але їх історія заслуговує на згадку завдяки спільному виходу на поле. У лютому 2014 року вони вийшли пліч-о-пліч у складі «Можі-Мирин», в якому Рівалдо займав пост президента. Матч при цьому був офіційний - проти клубу «XV листопада» (2:1) в чемпіонаті штату Сан-Паулу. Подібне в історії футболу відбувається вкрай рідко, тому подія вийшла значущою. Рівалдо незабаром завершив кар'єру, а його син опинився у другій команді «Інтернасьонала», за основу якого він поки не дебютував.
Енцо Зідан Фернандес («Реал», центральний півзахисник, 21 рік)
У легендарного Зінедіна Зідана відразу четверо синів виступають за «Реал», який став для нього рідним - Енцо (21 рік), Лука (18), Тео (14) і Ельяс (11). При цьому Лука вибрав воротарську стезю, тоді як інші намагаються реалізувати себе в тому ж амплуа, що і їх великий батько.
Поки найбільшу популярність, що логічно, отримав старший син, який восени відзначив свій дебют за основу голом у ворота «Леонеси» (6:1) в кубковому матчі. Цим його виступ за головну команду поки і обмежується, разом із Лукою він отримує практику в «Реалі Б». З огляду на те, що Енцо вже 21 рік, а він на високому рівні так поки і не заграв, можна припустити, що старшенький світовою зіркою навряд чи стане, а от у інших нащадків Зізу шанс ще є.
Крістіан Мальдіні («Хамрун Спартанс», центральний захисник, 20 років)
Футбольна династія Мальдіні налічує вже три покоління, які завжди були віддані «Мілану». Її родоначальником став Чезаре Мальдіні, потім його справу продовжив Паоло, а до останнього часу чорно-червоні кольори захищали сини останнього - Даніель (15 років) і Крістіан (20).
Перший ще займається в академії міланців, а ось другий влітку покинув команду, обмежившись виступами за молодіжку, де він свого часу навіть був капітаном - як батько і дідусь. Крістіан підписав контракт із клубом Серії C «Реджано» і тут же відправився в оренду в мальтійський «Хамрун Спартанс», але й там грає нерегулярно. Мабуть, тепер шанс встати в один ряд із попередниками випаде лише наймолодшому з Мальдіні.
Оан Джоркаєфф («Монпельє», центральний півзахисник, 19 років)
Ще одна сім'я в третьому поколінні з родоначальником в особі захисника Жана Джоркаєффа, який у 60-і роки навіть носив пов'язку капітана у збірній Франції. Ще більших успіхів домігся його син Юрій, котрий вирізнявся в складі «триколірних» на рубежі тисячоліть.
Титули чемпіона світу і Європи повинні надихати 19-річного Оана, який наразі очікує дебюту в дорослому футболі. Хавбек вже встиг пограти за молодіжні команди «Сент-Етьєна» і «Евіана», а з минулого літа він належить «Монпельє».
Яніс Хаджі («Фіорентина», центральний півзахисник, 18 років)
Знаменитий Георге Хаджі встановив для сина практично недосяжну планку, будучи визнаним найкращим футболістом Румунії 20-го століття. Яскраву кар'єру хавбека неймовірно складно затьмарити, але експерти вважають, що Яніс за потенціалом на це здатний. Навчався він у сімейній академії, потім опинився в «Вііторулі», який якраз очолив Георге. У минулому сезоні півзахисник був на провідних ролях у румунському клубі, чим заслужив запрошення в «Фіорентину». «Фіалки» виклали за вундеркінда, який пограв за національні команди різного віку, крім головної, солідні 2 мільйони євро. Поки Яніс Хаджі виступає за молодіжний склад, обмежившись 14 хвилинами в матчі з «Кальярі» (5:3) за основу, але для нього кар'єра по суті тільки починається.
Лука Захович («Марібор», центральний нападник, 21 рік)
Син одного з найкращих словенських нападників Златко Заховича починав кар'єру в «Валенсії» і «Бенфіці», за які його батько колись виступав. Через кілька років після того, як батько зайняв пост спортивного директора «Марібора», Лука пішов слідом за ним.
Молодий форвард себе непогано проявляв, і в 2015 році зацікавив голландський «Херенвен». На новому для себе рівні домогтися успіху він не зумів, а тому через рік повернувся назад до батька на правах оренди. У цьому сезоні його потенціал почав розкриватися, і на даний момент він із 10 голами очолює список бомбардирів чемпіонату Словенії. Це непоганий заділ для серйозного ривка в кар'єрі.
Денис Черишев («Вільярреал», крайній півзахисник, 26 років)
Від вихованця «Реала» завжди чекали, що він перевершить батька, який залишив помітний слід в історії московського «Динамо» і хіхонського «Спортинга». Денис мужнів під чуйним наглядом Дмитра Миколайовича, який починав тренерську кар'єру в системі Королівського клубу. Але спочатку було ясно, що поки в команді є Кріштіану Роналду, іншому півзахиснику на лівому краю місця не знайдеться. Проте Черишев-молодший ріс і продовжував чекати шансу, провівши пару непоганих сезонів в оренді. Мабуть, йти з «Реала» остаточно треба було все-таки раніше, але аж надто на його кар'єрі позначилися численні травми. Тільки в цьому сезоні, який Денис вже на постійній основі почав у «Вільярреалі», він через пошкодження пропустив в цілому 18 матчів. Ось і зараз півзахисник вже третій місяць заліковує м'язову травму і повинен незабаром повернутися в лад. Будемо сподіватися, надовго.