— В професійному плані, для Калітвінцева трансфер в «Зорю» — це крок вперед. Ця команда на голову вища за «Чорноморець»: за підбором гравців, за завданнями та вимогами. Цікаво буде спостерігати за його грою в цьому колективі, тим більше «Зоря» отримає право представляти Україну в єврокубках. Тому для Владислава це дуже хороший стимул, щоб працювати та вдосконалюватися і чудовий шанс, щоб проявити себе в команді з ТОП-3 УПЛ.
— Юрій Вернидуб допоможе Калітвінцеву розкритися?
— Перш за все, я хотів би побажати Владу, щоб він вже визначився зі своїм майбутнім не на три-чотири місяці, а на постійній основі. Бо ця «чехарда» з постійними переходами з команди в команду не дає йому можливості сконцентруватися та прогресувати.
Наведу свій приклад. Мене хотіли віддати в оренду до «Дніпра». Але в мене був приклад старшого брата, який теж належав київському «Динамо» і був постійно в орендах. То в донецькому «Металурзі», то «Прикарпатті», то у «Ворсклі». Я спостерігав за ним, за цими «митарствами» і розумів, що для футболіста погано бути без постійного клубу. Тому першою моєю умовою при трансфері в «Дніпро» було те, що я переходжу туди повноправним гравцем. Раз в мене за якихось причин не вийшло проявити себе в «Динамо», то я хотів відкрити для себе нову сторінку граючи в новому клубі.
Те, що київське «Динамо» є «домом» для Владислава – це однозначно. Він тут виріс і став футболістом, зарекомендував себе, зробив ім’я. І в «Словані» в нього все непогано пішло, і в «Чорноморці» спочатку, але тільки все ніби почало налагоджуватися – знову трансфер.
— В чому Владиславу потрібно додати, щоб залишитися в «Динамо»?
— Основне – це в психологічному плані. Він хоче грати в «Динамо» і гідний цього, але умови так складаються, що краще зробити крок назад, щоб потім зробити п’ять вперед. Рік в «Зорі» - це хороший термін, щоб відчути себе повноправним членом команди.
— Калітвінцев добре загострює гру. Можливо, потрібно краще відправцьовувати в захисті?
— Я застав ті славні часи, коли мав змогу грати в київському «Динамо» з його батьком. У Юрія Калітвінцева теж був схожий рубіж, який потрібно було подолати. Валерій Васильович Лобановський зміг перебудувати його гру, донести, що футбол, це не тільки атака, а й оборона. Юра тоді добре засвоїв цю науку і його гра почала прогресувати. Згодом, він став гравцем національної збірної. Тому у Влада є хороший вчитель і помітно, що він працює над цим. Щоб стати футболістом найвищої кваліфікації недостатньо лише гри на атаку. В кожного футболіста є свої слабкі сторони, над якими потрібно працювати. Влад не є виключенням. Якщо Сергій Ребров вважає, що в «Динамо» зараз є сильніші гравці на цю позицію, значить Калітвінцеву ще є над чим працювати.
З приходом в «Чорноморець», який грав прямолінійно і без «родзинки» в атаці, заграв набагато краще. Він додав більше осмисленості грі. Влад має хороший перший та останні паси, добре бачить поле, має хорошу швидкість. Футбол «бий-біжи» - це не про нього. Якщо він буде грати надалі стабільно і без травм, то я бачу в ньому великий потенціал. Головне, щоб Владислав зумів розкрити свій потенціал. Бажаю йому лише удачі в «Зорі».
Розмовляв Микола Тимощук