Скандал з перерваною орендою «Райо Вальєкано» Романа Зозулі набирає обертів. «Je Suis Zozulya» від представників «Бетіса», роздуми про кримінальне переслідування вболівальників «бджіл» від президента Професійної Футбольної Ліги Іспанії (LFP) Хав'єра Тебаса. А преса з радістю розпалює вогонь. Ніколи ще ані Роман, ані «Райо» не отримували стільки уваги прихильників іспанського футболу. Втім, головна фанатська фірма клубу «Буканерос» вже досить відома і скандальна в Іспанії, для того, щоб не дивувати звинуваченнями українця в нацизмі.
Ліва Гордість
«Вів ля Ліберте - хай живе свобода! Я, Джеймс Кленсі, завжди був ворогом всіх існуючих влад та урядів».
О'Генрі. «Королі і Капуста»
Футбольно-політична мапа Мадрида нагадує мапи інших південних столиць - Стамбула та Афін. «Правий» та «лівий» гранд. Кілька нейтральних, «мікрорайонних» команд. Але найцікавішою є «третя сила» цих міст, вболівальники якої зазвичай найбільш пристрасні і в поганому і в доброму сенсі і дотримуються ультралівої ідеології, в діапазоні від «просто» антифашизму і крайнього лібералізму до анархізму. А ось «Райо Вальєкано» об'єднує в собі риси звичайного «мікрорайонного» земляка «Хетафе» та «Бешикташа» з «АЕКом».
Село Вальєкас стало частиною Мадрида лише в 1950-му році і ще до цього приваблювало емігрантів з усієї Іспанії та з-за кордону, які шукали низькокваліфіковану роботу в столиці. Відсутність організованої забудови, найнижчі доходи у місті, безробіття та наркотики - і в підсумку очікувано вийшов єдиний район Мадрида, в якому праві партії не вигравали ніколи. «Резерв опору на століття та бастіон лівої Батьківщини», за словами письменника і уродженця району Кіке Пейнадо. Та ще й адже тут проходила «Дорога життя» з Мадрида до Валенсії, куди під тиском армій Франко переїхав республіканський уряд. І навіть латинська буква «К», яку в народі використовують в назві району замість граматично правильної «С» - це символ не завжди освічених, але чесних і прямих робітників, символ опонування традиційній культурі і засадам («антікультурінг»), а ще триб'ют на честь баскських борців за незалежність, в мові яких «С» завжди змінюється на «К».
У такій атмосфері місцевий футбольний клуб, що ще й починав своє існування в Чемпіонаті Футбольної Федерації Робітників, не міг залишитися осторонь від політики, та навіть й не намагався, ставши гордістю мешканців. Не менш, ніж знаменитий у всьому світі Ска-панк-гурт Ska-P. До речі, який написав для улюбленого клубу цілих дві пісні. «Райо» - клуб політизований вболівальниками, і ніхто не повинен боятися визнавати це - продовжує Пейнадо». Портрети Че Гевари, підтримка баскського і каталонського сепаратизму, люте неприйняття мілітаризму, диктатури і імперіалізму, боротьба за права жінок та меншин, громадська діяльність на користь бідних, зв'язок з іншими лівими фанатськими фірмами Європи, виступи Against Modern Football і проти «Торгівельного Футболу»...
Більше того, гравці «Райо» були єдиними, хто в повному складі приєднався до загального страйку в країні під час масових антиурядових виступів 2011-го року. Замість тренування взявши участь в багатомільйонних демонстраціях проти скорочень соціальних витрат, започаткованих правим урядом Маріано Рахоя. Та й взагалі проти влади і банківської системи. Причому вже після подій зізнавалися, що зробили це під прямим тиском «Буканерос» - найвідомішої фанатської фірми клубу. Відомий каталонський журналіст та політик, колишній комуніст, а нині - борець за незалежність Каталонії Давид Фернандес Рамос так і пояснює своє вболівання не за «Барселону», а саме за «бджіл»: «Барса» раніше була каталонською армією без зброї. Однак нині вони стала мультинаціональним клубом. А у «Райо» своє бачення світу футболу».
Пірати Вальєкського Моста
«Ми фани, ми анархісти,
Найп'яніші, найбільші антифашисти.
Наш революційний «Райо»
Каже фашистам: Геть з нашого району!»
Ska-P. «Райо Вальєкано»
Втім, ця «робітнича гордість» не заважала клубу укладати партнерські угоди з «мільйонерами» аргентинського «Рівер Плейт», від якого і взяті нинішні футболки. І давати почесний статус багатію та франкісту Сантьяго Бернабеу, підбираючи непотрібних «Реалу» гравців. А вболівальникам - терпіти раніше судимого магната Хосе Марію Руїса-Матеоса (нині покійного) і його дружину Терезу Ріверо. «Сосіос» навіть проголосували за перейменування стадіону на честь останньої під час її правління. Хоча, можливо, лише через те, що вона - перша жінка-президент футбольного клубу в Іспанії.
Однак у 2011-му році фінансова криза холдингу, що належав подружжю (і володів між іншим і клубом) призвела до його банкрутства. І в цей час «Буканерос» вже вели запеклу боротьбу з метою вигнати власників з клубу. Незважаючи на нечисленність (600 бійців), цим фанатичним, жорстким і досвідченим хлопцям, які змушені були 25 років тому боротися навіть з іншими фірмами власного клубу, вдалося. Хоча перемогу вони не вважають повною. Оскільки короля дизайнерського ринку Рауля Мартіна Пресу визначають як людину Руїса-Матеоса. Наголошуючи на мізерну суму угоди (600 євро), на існування інших пропозицій, і на минуле обох в оспіваній Деном Брауном Opus Dei. А вже минуле самого голови LFP Тебаса як помічника Руїса-Матеоса для них доказ того, що весь світ проти них.
Загалом, період правління Преси - кращий в історії команди. Вперше в історії п'ять років поспіль в Прімері. Та ще й закоханість усієї Іспанії в авантюрний яскравий футбол головоного тренера Пако Хемеса. Якого переважна більшість вболівальників бажала бачити наступником Вісенте Дель Боске у збірній. Син співака фламенко вважає, що його завдання - розважати глядача, і аутсайдер цілком здатний атакувати. Його маніакальна прихильність до володіння м'ячем принесла саме його «Райо» честь перервати серію «Барселони» з 316-ти виграних матчів поспіль за цим показником. І за тривалої фінансової кризи (що призвела до єврокубкового «бану» і запрошення лише в оренду або вільних агентів) і незмінно за одного з найменших бюджетів у лізі (7-8 мільйонів євро) команда примудрялася фінішувати далеко від зони вильоту, і навіть на рекордному восьмому місці. І її старенький «Вальєкас» став знаменитим. З його 14 тисячами місць, найменшою площею газону в лізі, зі стіною замість однієї з трибун і з прибраними лише п'ять років тому парканами перед полем.
Щоправда, пропускали підопічні Хемеса дуже багато. Часто отримуючи щось на зразок 2-10 від «Реала» і 0-7 вдома від «Барселони» (0:4 в тому історичному матчі). А у сезоні 2015/16 команда вперто не бажала відступати від свого футболу, до того ж Хемес сварився з усіма. І в підсумку «бджоли» вилетіли. І саме тоді війна між Пресою та «Буканерос» переросла з холодної в справжню. Президент, офіційно піклуючись про безпеку, забороняв використання фаєрів та іншої атрибутики на стадіоні. Закривав склади на стадіоні, виділені «ультрас» для її зберігання. Поліція влаштовувала облави в офісах фірми, знаходячи сотні фаєрів. А три місяці тому і заарештувала 15 бійців фірми за звинуваченням в бійках і завданні тяжких тілесних ушкоджень. «Пірати» відповідали демонстраціями, протестами в одязі пожежних, нібито готових боротися з фаєрами, відкритими листами («Вальєкас» вже не «Вальєкас». Немає ані атмосфери, ані краси, ані веселощів. Нас репресує диктатор, який вважає себе вище законів»), а потім і забралися зі стадіону. Їх новим кольором став помаранчoвий, оскільки «ми відчуваємо себе як в'язні Гуантанамо».
Слід сказати, останнім часом Преса і клуб й справді «буксують». Абсолютно непотрібний в умовах безгрошів'я проект клубу «Райо Оклахома Сіті» в Північноамериканській Футбольній Лізі (на один рівень нижче МЛС), закритий вже за рік. Скандальне порівняння тренера «Вільярреала» Марселіно (поразка команди якого в Хіхоні відправила «бджіл» до Сегунди) з пілотом-самогубцем «Люфтганзи». Закриття клубної радіостанції. Сварка тренера Хосе Рамона Сандоваля з форвардом Міку, який загрожував «італійським страйком» і з капітаном Роберто Трасхоррасом («ти лайновий капітан, не захищай свого дружка»). Нездатність наступника Сандоваля Рубена Барахи відвести команду на більш, ніж одне очко від зони вильоту. Мало не скасований матч два тижні тому через збільшення площі газону на прохання останнього. Тож Зозуля просто потрапив між молотом «Буканерос», що традиційно шукають фашистів і підтримують сепаратистів (графіті «Вальєкас з Донбасом») і ковадлом їх же боротьби проти Преси. Боротьби без правил.
Леон Ву
р
гафт