- Ви закінчили футбольну кар'єру в 30 років, а тренерську - в 62. Чи не зарано прощаєтеся з улюбленою справою?
- Я попрощався з тренерською діяльністю в шістдесят з половиною, коли пішов з поста головного тренера «Іллічівця». Вже тоді я знав, що більше не буду тренером. Більшість українців йдуть на пенсію в 60 - я теж (сміється). Моя сім'я, друзі і все найближче оточення прекрасно знали, що я попрощався з футболом. Але я не робив публічних заяв.
- Чому ж ви тільки зараз повідомили про завершення кар'єри?
- Мені набридло відмовлятися від пропозицій очолити клуби. Тепер, сподіваюся, вже ніхто не буде дзвонити.
- Ви цілком задоволені своїм футбольним життям?
- Так, я задоволений. Іноді мене запитують, чи є у футболі щось, чого мені не вдалося досягти, і я про це шкодую. Ні, я досяг всього, чого хотів. Я став єдиним тренером в чемпіонаті України, який отримав золоті, срібні та бронзові медалі. І це з різними командами! Був одним з небагатьох уродженців Києва, який став чемпіоном СРСР як футболіст з командою іншого міста (з «Дніпром» в 1983 році - авт.)
- Ким зі своїх вихованців найбільше пишаєтеся?
- І тут я став автором унікального досягнення. 19 гравців, перебуваючи під моїм керівництвом у своїх клубах, дебютували в національній збірній України. Це рекорд. За цим показником я перевершив навіть Валерія Лобановського і Мірчу Луческу, не кажучи вже про інших. Моїми учнями були Роман Безус, Сергій Закарлюка, Олександр Рикун, Євген Селін...
- Ви очолили Всеукраїнське об'єднання тренерів з футболу. Яка ваша місія?
- Моя місія - бути опікуном сучасних тренерів, особливо молодих фахівців. Ситуація, що склалася в українському футболі, нагадує мені початок 1990-х. Після розвалу СРСР провідні тренери України вирушили шукати щастя за кордон. На частку молодих тренерів, серед яких був і я, випало стати біля керма клубів. Тепер схожа ситуація: фахівці мого покоління повинні дати дорогу молодим, у яких і бажання багато, і можливості не менші, ніж були у нас. Ми ж тоді приходили, можна сказати, на руїни, коли усі розбіглися. Тепер є хороші стадіони, інфраструктура в командах майстрів. Бракує тільки молодих фахівців, які повинні реалізовувати ідеї, необхідні для розвитку українського футболу.
Я не сходжу з дистанції. Буду допомагати молодшим гідно проходити тренерську дистанцію.
Олег ЗУБАРУК, газета «Експрес»