Перехід з дортмундської «Боруссії» до «Гранади» експерти називають культурним шоком для Адріана Рамоса. Це ж зовсім різні рівні. Боротьба за передові позиції чемпіонату Німеччини – і боротьба за виживання в чемпіонаті Іспанії. Хоча, «Гранада» – далеко не безнадійна команда. Й за складом, й за рівнем гри, й за тренерським потенціалом.
Та все ж, це незвична місія для Рамоса. Так, він небагато забивав за «Боруссію», але вважався форвардом вправним та статусним. Так повелося ще з часів його виступу за берлінську «Герту». Та й те, що в «Боруссії» доводилося частенько сидіти на лаві для запасних, особливо не бентежило в світлі імені конкурента, - П'єр-Емерік Обамеянг здатен затьмарити будь-кого.
Зараз схоже на те, що Рамос дійсно не розуміє, в якому місці і в якій ситуації опинився. Принаймні, гра, яку нападник продемонстрував у двох поєдинках за «Гранаду», не залишила приємного враження. І якщо в першому матчі колумбієць перебував на голодному пайку, то вчора отримав один реальний момент для взяття воріт і кілька перспективних нагод. Але не забив.
Звичайно, такий стан речей – не вирок для Рамоса. Особливо в ситуації. Коли на нього працює ім'я. Принаймні, тренер «Гранади» вперто довіряє саме Рамосу, хоча більш корисним для команди є Артем Кравець – як в плані результативності, так і в плані командної гри. І якщо вчора різницю помітити було нереально через те, що Артем отримав лише кілька ігрових хвилин, то в матчі проти «Вілльярреалу» Кравець за хвилин п'ятнадцять приніс «Гранаді» більше користі, аніж Рамос – за весь поєдинок.
Хтозна, як воно складеться далі. Але те, що Артем вибився з ритму, погано для українського нападника. Повернутися до колії важче, аніж триматися у ній.