Для Едуардо Беріссо це досить важкий удар. Команда зробила Кубок пріоритетним турніром і розраховувала, - в силу цілком обґрунтованих причин, - пробитися до фіналу. Але поразка на полі «Алавеса» вибила «Сельту» не лише з конкретного турніру, але й ризикує вибити з колії взагалі.
В Прімері «Сельта» – класичний середняк. Без загрози понизитися в класі і без претензій на зону єврокубків. Тому Беріссо зрозуміти можна – неосновний склад в кількох матчах чемпіонату нічим позиціям «кельтів» не загрожував, а от навантаження послаблював. Таким чином «Сельта» готувалася до півфінального двобою з «Алавесом», який сприймався суперником прохідним – особливо на фоні попереднього опонента «Сельти» (в чвертьфіналі галісійці пройшли мадридський «Реал»).
Відбудься це протистояння два тижні тому – «Сельта» зіграла б краще. Тоді команда перебувала на підйомі – як психологічному, так і фізичному. А на час протистояння з «Алавесом» якраз припав період затухання. Свою роль відіграло й психологічне навантаження. Команда банально перегоріла, не впоравшись з тиском відповідальності. Незадоволена гримаса Тео Бонгонди під час заміни на Піоне Сісто – підтвердження того, що гравці «Сельти» перебували під величезним тиском.
Нервував і стиль суперника. Проти «Алавесу» «кельти» не могли грати у свій улюблений відкритий футбол. Суперник банально не надавав простору, втягуючи галісійців у щільну, в'язку боротьбу. Уважна гра «Алавеса» в центральній зоні не дозволяла творити Вассу та Радойї. Віртуозність нападника Яго Аспаса компенсувалася прямолінійною, жорсткою і безпомилковою грою оборонців. Як підсумок – жодного результативного удару за 180 хвилин протистояння від команди, яка в цьому сезоні забила чотири голи у ворота «Барселони» та п'ять голів – у ворота «Реалу».
Звичайно, Едуардо Беріссо тепер боротиметься за зону єврокубків у Прімері. Але ж для «Сельти» важливою є й поточна єврокампанія, яка для галісійців стала першою за останніх десять років. Тепер пріоритетними для «кельтів» стають два матчі проти донецького «Шахтаря». Буде цікаво…