- Хто був твоїм першим тренером?
- Віталій Григорович Хмельницький, це він з самого початку вибрав для мене позицію атакуючого центрального півзахисника. Надалі я став грати на цьому місці і у інших тренерів, хоча доводилося діяти і на фланзі. Віталій Григорович сам був нападником, він навчив мене добре грати головою, він і сам був дуже сильний в цьому компоненті. Мені здається, він був одним з кращих футболістів Радянського Союзу по грі головою. Я добре знаю його біографію, що він грав в «Шахтарі», потім перейшов в «Динамо» на зміну Лобановському, і залишився працювати в нашому клубі.
- Ти - киянин, у «Динамо» останнім часом це рідкість...
- Ніяких особливих почуттів з цього приводу не відчуваю, ми добре спілкуємося і з іногородніми хлопцями, жартуємо, підколюємо один одного, коли потрібно - підтримуємо, словом, нормальний, дружний колектив, ніхто не ставить себе вище за інших.
- Ти забиваєш вже в дух матчах поспіль, атака - одна із сильних сторін «Динамо» U-19?
- Нам тренери завжди говорять, щоб ми більше грали через фланги, тоді і в середині поля буде більше часу на прийняття рішень, намагаємося так і робити. Якщо не вдається - розгортаємося, виходять гойдалки з флангу на фланг і нападник іноді вільний, взагалі, намагаємося привести в дисбаланс лінії суперника, в результаті, хто вільний, той і вривається в зону.
- Багато забивають флангові гравці і півзахисники, менше - нападники...
- Гол - це заслуга не одного футболіста: кожен з його партнерів робить щось, щоб він відбувся, тож це заслуга всієї команди. А хто саме завдає вирішального удару - не найголовніше.