Ярослав Ракицький із «Шахтаря» - із Пауло Фонсекою, Євген Хачеріді із «Динамо» - із Сергієм Ребровим.
Спроби Фонсеки «виховувати» Ракицького коштували команді місця у Лізі чемпіонів. Спроби Реброва «виховувати» Хачеріді коштували команді титулу чемпіона.
Не збираюсь ставати на чийсь бік. Право кожного тренера чинити із гравцями команди так, як він вважає за потрібне, не обговорюється. Але лише тоді, коли в результаті рішень тренера команда починає грати сильніше. Євген Хачеріді – не перший і не останній фаховий футболіст з непростим характером. У тому, що він сьогодні найсильніший серед вітчизняних оборонців, немає жодних сумнівів. Здавалось, восени конфлікт між ним та Сергієм Ребровим був вичерпаний. Тепер зрозуміло, що справа зайшла занадто далеко.
Футбольна команда, яка бореться за найвищі титули, – не місце для публічних конфліктів між футболістами, тренерами, менеджерами тощо. Найкраще – до цих конфліктів не доводити. А коли вони таки виникають – питання слід вирішувати швидко і послідовно. Інакше будуть проблеми. Що робити у нинішній ситуації?
Найкращий наш тренер Валерій Лобановський та наш найкращий футболіст Олег Блохін теж не мали один до одного особливо дружніх почуттів. Якби непорозуміння між ними досягли неприпустимого рівня, ми б не мали ані «Динамо» 1975-го, ані «Динамо» 1986-го.
Ці команди були би неможливими без великого Лобановського та великого Блохіна. Обидва вони так довго і плідно працювали завдяки видатним педагогічним якостям Лобановського, який зумів таки спрямувати енергію футболіста з непростим характером у потрібне русло і зберіг у команді і його, і себе.
Сергій Ребров грав під керівництвом Валерія Лобановського і, напевно, краще за мене знає його методи роботи з футболістами. Невже ці методи застаріли?
Микола НЕСЕНЮК