Євген Хачеріді ніколи не залишав своєю грою почуттів однозначності. Він міг виключити з гри одного з найліпших нападників Європи (пригадуємо матчі киян проти «Челсі» і протистояння Євгена з Дієго Костою), а міг «наварити» такої каші, що «розсьорбувати» доводилося всій команді. Євген – то наче той гірський масив. Для когось – загадковий, для когось – прекрасний, для когось – небезпечний; а підвладний лише одиницям.
Сергій Ребров – тренер явно не для Хачеріді. Євген провів під керівництвом Сергія Станіславовича кілька гарних матчів, але частіше боровся з негараздами. То його штрафували, то його відсторонювали від основного складу, то його банально звинувачували в невдалих результатах команди.
Те, що зараз відбувається навколо Реброва та Хачеріді – це наслідки, ймовірно, довготривалого процесу загострення, початок якого співпадає з початком тренерської каденції Сергія Реброва. За своїм класом для нинішнього «Динамо» Хачеріді – гравець основного складу, а не ротації. Проблема лише в тому, що тренер так і не знайшов до футболіста підходу. Тому й доводиться Реброву відбиватися від нападів журналістів традиційними спічами про конкуренцію.
Це не та ситуація, при якій якась зі сторін палить мости. Це та ситуація, коли мостів не існувало з самого початку. Євген, очевидно, дограє за «Динамо» останні місяці. Влітку у Хачеріді завершується контракт, тож вже зараз Хачеріді має право підписати з новим клубом попередню угоду.
Проблема в тому, що Хачереді практично випадає з обойми збірної України. Євген й так пропустив останні поєдинки національної команди, не будучи включеним Андрієм Шевченком до заявки. Очевидно, ризик повторення ситуації існує й перед важливим поєдинком проти хорватів. А в такому поєдинку Хачеріді, – в найліпшій своїй формі, - ой як би знадобився.