Володимир народився в Одесі і починав займатися футболом в «Чорноморці», а у віці 13-ти років перейшов в «Динамо». З академії Володимир випускався під керівництвом тренерів Олега Венглинського та Сергія Беженара. Олег Миколайович розповів про футбольні здібності і людські якості свого підопічного:
- Я працював з цією групою хлопців останні два роки перед випуском. Ми тренували їх з Сергієм Беженаром, який з цим віком працював ще довше. Це, мабуть, найвідповідальніший період, коли хлопці вже не діти, але ще й не дорослі, а проходять перехідний етап, поступово стають мужиками і професійними футболістами. У цей час потрібно підготувати молодих гравців з хорошими задатками для великого плавання під назвою серйозний футбол і самостійного життя. Деякі йдуть далі по щаблях динамівської системи, інші йдуть в інші клуби. Але нашим завданням було зробити з кожного з них конкурентоспроможну, боєздатну одиницю, яка в ідеалі зможе опинитися в першій команді «Динамо» або, потрапивши в інший клуб, спокійно там грати і проявляти найкращі якості. Прикладів для цього у мене маса, я сам пройшов динамівську академію, був в третій, другій, першій командах, тож з усіма вимогами знайомий не з чуток.
- Вам, напевно, краще за всіх відомо, в чому особливість Володимира Шепелєва?
- Вова - гравець групи атаки, з ним у мене було багато індивідуальних бесід і практичних занять. Завжди говорив, що його сила в індивідуальності. Він володіє відмінним пасом - першим, розрізним, в атаку, тому я його завжди просив робити загострюючі, проникаючі передачі. Так, це пов'язано з ризиком, але ця здатність в рази піднімає його цінність, як футболіста. Адже поперек і назад багато хто вміє віддавати, а ось прикладом кращого плеймейкера для мене був Валентин Белькевич, на його гру і орієнтував Шепелєва. Говорив, що він повинен робити передачі вперед, врозріз, забезпечувати нападників, тоді у нього є всі шанси вирости в хорошого, непересічного виконавця.
Також мене підкупляло його футбольне мислення - у Вови дуже «світла» голова, він -розумний і тонкий гравець, футболіст який дуже добре відчуває саму гру і прекрасно її розуміє. Такі люди на вагу золота, його дебютний матч за першу команду це показав. Вова може діяти як ближче до оборони, так і до атаки. Завдяки своїй працездатності може покривати великі відстані, при цьому не втрачати концентрацію, не відчувати втоми і не допускати помилок на її тлі.
- Якими людськими якостями володіє Шепелєв?
- У нього дуже хороший, спокійний характер, це врівноважений, розсудливий хлопець, мені здається, він по мінному полю може йти з посмішкою (посміхається). Тому він з першої до останньої хвилини буде виконувати установку тренера, робити це монотонно, методично і правильно. Вова - дуже добросовісний хлопець і в не меншому ступені скромний - це якість залежить від батьків і виховання. Скромність, звичайно, прикрашає, але я йому говорив, що в деяких моментах вона не найкращий союзник, в футболі потрібно бути нахабнішим. Шепелев - розумний хлопець, з часом він буде розуміти, в яких ситуаціях що потрібно. Йому точно не загрожує зіркова хвороба.
Я б назвав його інтелігентним футболістом, мені такі гравці імпонують. Він інтелігент у всьому: передачах, забитих м'ячах. Але це не стосується інших компонентів гри і підкатів. Я ніколи його не бачив злим або, щоб він хотів на комусь порвати майку, навпаки, свою роботу він виконує чітко, виважено, зі знанням справи. При цьому боєць, завжди б'ється до останнього. Небагатослівний, обмежується парою фраз і завжди посміхається.
- Яке враження у вас залишилося від його першого офіційного поєдинку в основному складі?
- Його розуміння гри дозволило йому видати відмінний матч і зіграти дуже добре. Він діяв дуже спокійно, без метушні. Таке враження, що це був далеко не дебютний матч. Вова був скрізь: і попереду, і страхував партнерів на флангах, виконавши просто колосальний обсяг роботи. Словом, в повній мірі проявив свої найкращі якості, а це була лише перша його гра! Думаю, ніхто особливо не помітив відсутності Сергія Рибалки. Вірю, у нього хороші перспективи закріпитися в першій команді. Враховуйте ще, що в запасі були Корзун і Оріховський, але головний тренер зробив вибір на користь Шепелєва. Вважаю, він це заслужив своєю роботою, тренуваннями. Рибалка вночі після матчу, напевно, дуже погано спав (посміхається).
- Ви розмовляли з Володимиром після дебюту?
- Ще ні, але хочу привітати з цією подією, та й є, що сказати. Дуже радий за нього, за те, що дебютував. Думаю, хорошого було значно більше. Правда, спочатку, в перші 5-10 хвилин, було помітно невелике хвилювання, а в подальшому він впевнено провів матч. При тому, що грали з непростою командою на важкому полі. Думаю, у Шепелєва велике майбутнє, хочу побажати йому не зупинятися, адже конкуренція в середині поля просто колосальна. Аванс він отримав, тепер потрібно його виправдовувати. Знаючи його характер і професійне ставлення до футболу, впевнений, у нього все вийде.
- За рахунок чого, на вашу думку, такий великий групі хлопців вашого випуску вдалося настільки наблизитися до першої команди?
- Напевно, нам вдалося їм дещо донести і передати все ннайкраще, що є в «Динамо», те, що свого часу передавали мені тренери Кащей, Онищекно. Мені подобається, що у нас в клубі є така спадкоємність поколінь, поки вона існує, школа буде випускати гідну зміну і вважатися однією з найсильніших в Європі. Якщо чесно, я навіть трохи заздрю нинішнім випускникам, оскільки в мій час було набагато важче пробитися до першої команди, а їм дається дуже великий шанс.
- Які поради даєте своїм колишнім підопічним, які вже голосно стукають у двері першої команди?
- По-перше, я радий, що Володимир поповнив їх ряди, сподіваюся, мені вдалося докласти до цього руку і донести до нього та інших хлопців - Тимчика, Михайличенка - що, якщо вони будуть правильно ставитися і до себе, і до футболу, то у них є всі шанси стати футболістами основного складу. Необхідні задатки і якості у них для цього є. До речі, Саша Тимчик такий же, як Шепелев - з нього зайвого слова не витягнеш. За манерою гри, характером, працездатності він нагадує мені Олега Лужного. Таких футболістів, як він, з величезним потенціалом і задатками я бачив дуже мало. Звичайно, їх потрібно розкривати і підправляти.
Ці футболісти - найближчий резерв, взагалі, випуск гравців 1997 року народження був дуже сильним. Велика частина цих хлопців вже в першій команді, ще група футболістів на підході, наприклад, Льоша Щебетун. Я дуже чекаю, коли ж він уже з'явиться в основі. Він - нападник, ця позиція для мене близька, я в нього дуже багато вкладав. У кожного з цих хлопців є сильні якості. Кажу їм: «Якщо потрапите до першої команди, потрібно чіплятися всіма способами - зубами, нігтями, щоб там закріпитися» (посміхається). Поки це вдається не всім, але, мені здається, Шепелев закріпиться всерйоз і надовго. Як то кажуть, великому кораблю - велике плавання, - передає слова Венглинського офіційний сайт
ФК «Динамо» Київ.