У Києві завжди вміли роздавати аванси. Кого тільки не привозили в «Динамо» за останні роки - других Шевченків і так далі. А тут приїхав простий хлопець, як тоді сказали, зі 130 кілометра. В дубль приїхав - і нікого особливо спочатку не вражав. Так, залучався до матчів першої команди і навіть забив гол у дебютній грі за основу, але всерйоз його почали сприймати тільки тоді, коли «Динамо» прийняв Валерій Газзаєв. І понеслася - голи, передачі, перемоги!
Виступати в одному клубі протягом такого тривалого періоду не так вже й просто. В історії футболу досить прикладів відданості улюбленій команді, але в «Динамо» їх, здається, занадто багато. Так і у випадку з Андрієм Ярмоленком: всі знають, що йому пора йти, але він ніяк не піде...
Коли після чергового невдалого матчу киян восени минулого року з критикою на Ярмоленка обрушилися не тільки ми, журналісти, але вже і вболівальники, до яких гравець підійшов якось після фінального свистка, один з легіонерів, які виступали в нашому чемпіонаті, запитав у мене. «Чому у вас такі невдячні люди? - Дивувався він. - Ярмоленко міг піти з «Динамо», але залишився, і вболівальники повинні це цінувати. Прибери його зараз з команди, і вона боролася б в кращому випадку за п'яте місце!»
Втім, восени Андрій забивав небагато. Коли влітку його в черговий раз не продали або не купили (потрібне - підкреслите самі), він, здається, впав в невелику депресію. З тими ж уболівальниками став з'ясовувати стосунки, на журналістів іноді ображався. Загалом, не в найкращому настрої підійшов до свого динамівського ювілею, хоча перший же офіційний поєдинок цього року змусив пригадати слова мого товариша легіонера: «Прибери його зараз з «Динамо»...»
А в збірній тієї ж минулої осені ми бачили зовсім іншого Ярмоленка! Швидше за все, справжнього. Зайве нагадувати, скільки користі приніс цей півзахисник національній команді за останні роки, досить просто сказати, що в останніх 14-ти матчах збірної, коли він забивав або віддавав гольовий пас, «синьо-жовті» здобули 10 перемог і чотири рази зіграли внічию. Жодного разу не програли! А в останніх 14-ти поєдинках, коли у нього не було результативних дій, було здобуто лише п'ять перемог.
У національній команді Андрій Ярмоленко діє дуже корисно і результативно, але в ній поряд з ним виступають зовсім інші партнери, тому зрозуміло бажання самого футболіста пограти в якомусь клубі, в якому буде на поле ще хоча б п'ять гравців такої же високої кваліфікації. За 10 років виступів у «Динамо» він, здається, заслужив на таке право. І давно всім і все довів. Він - футболіст, навіть незважаючи на те, що одного разу спробував переконати всіх в зворотньому...
Євген Гресь