- Жуніор, на початку грудня ви обіцяли розповісти про деталі розмови з Андрієм Шевченком. Можливо, настав час перетворити чутки про ваше запрошення в національну збірну України в реальність?
- Можливо, я вас розчарую, але про збірну безпосередньо ми не говорили. Темою бесіди були різні особливості гри форварда, в чому Шевченко розбирається як ніхто інший. Сам факт нашого спілкування був дуже приємний, адже грою Андрія в «Мілані» і «Челсі» я насолоджувався коли тільки починав шлях у футболі. Ще більш обрадувало і вразило, наскільки простим співрозмовником він виявився.
- У тому ж зимовому інтерв'ю ви сказали, що, будь у вас в «Динамо» більше свободи, можливо, ваші показники результативності виявилися б ще вищими. Що мали на увазі?
- Мені було досить складно адаптуватися до тактики, яка використовувалася в київському клубі. Маю на увазі схему 4-1-4-1. У «Металурзі» та інших командах я звик рухатися по всьому фронту атаки, шукати м'яч, створювати моменти... У «Динамо» вимагали іншого: у мене була більш статична позиція з чітко окресленими зонами дії. Спочатку це, звичайно ж, сковувало, але коли я звик до цієї тактики, справи пішли краще.
- Ви дійсно вважаєте, що до минулої Ліги чемпіонів команда була готова краще, ніж до нинішнього єврокубкового сезону?
- Так. Півтора роки тому «Динамо» володіло більш глибоким і збалансованим складом. У команді було більше досвідчених футболістів, що важливо в змаганнях такого рівня.
Ні в якому разі не хочу сказати, що клуб став слабшим. Зараз з'явилося багато талановитої молоді, але є ситуації, які вони не проживали, і помилки, які потрібно зробити, перш ніж виправити.
- Питання, яке багато хто визнав би провокаційним: чи не здається вам, що ваша кар'єра могла б скластися інакше, якби влітку 2015-го ви перейшли в «Шахтар»?
- У тому сенсі, що вона була б краще?
- Не обов'язково краще. Вона була б іншою.
- Якщо чесно, я про це не думав. Перед мною стояв вибір, я його зробив - і порахував, що на той момент він був правильним.
- З друзями з «Шахтаря» - тим же Фредом - новий виток вже обговорили?
- Не встиг. Все сталося неймовірно швидко. Часу на спілкування зі співвітчизниками просто не виявилося.
- Як ставитеся до особливостей китайської кухні?
- Їсти собак точно не буду. Дружина цього не схвалить. (Сміється).
- Я думав, ними ласують тільки в Кореї...
- А я чув, що китайці навіть проводять фестивалі собачого м'яса. Але в цілому відвідування китайських ресторанчиків ніколи не викликало у мене неприємних емоцій.
- Хоч одного знаменитого китайця знаєте?
- Ну, хіба що цього височенного хлопця, який грав в НБА.
- Яо Міна?
- Саме так! Але його тепер можна зустріти тільки в Америці. До речі... А Джекі Чан - китаєць?
- Наскільки я знаю, так. Але і він навряд чи живе на батьківщині.
- Шкода. (Посміхається). Доведеться знайомитися з менш відомими жителями цієї країни...