Українець видав вчора прекрасний матч у Лізі Європи. Звісно, поправку варто робити на те, що у суперниках «Генка» був не європейський гранд чи навіть середняк топ-чемпіонату, а добре вивчений за боями у внутрішній першості сусід «Гент». Втім, це аж ніяк не применшує заслуг Маліновського, який дуже й дуже наполегливо проситься до складу збірної України на матч проти Хорватії.
На рахунку Маліновського – гол і гольова передача (прекрасний удар зі штрафного та подача від кутового прапорця). Але на цьому заслуги українця у вчорашньому поєдинку не вичерпалися. Маліновський став найкращим гравцем «Генка» за відсотком володіння м'ячем (з суттєвою перевагою над партнерами; проте варто зробити поправку на те, що в глобальному розрізі «Генк» значно менше володів м'ячем, аніж «Гент» – 38 проти 62-х відсотків); одним з найкращих – за кількістю торкань до м'яча; найкращим - за кількістю здійснених передач. Невеличка проблема – це відсоток точності передач, який для гравця центру поля є досить низьким (65). Зате Маліновський зі своїм партнером Алексом Посуело розділив лідерство за показником кількості ключових пасів.
Взагалі, виклик Маліновського до збірної напрошується досить гучно хоча б силу наявності у Руслана ігрової практики (чим не можуть похизуватися низка інших «легіонерів»-претендентів на місце в збірній, зокрема – Коноплянка, Зінченко, Юрченко, ба навіть Артем Кравець). В цьому календарному році Маліновський відіграв дев'ять поєдинків чемпіонату Бельгії, два поєдинки Кубка Бельгії, і два поєдинки Ліги Європи. Для порівняння, у Кравця – шість матчів в сумі, у Коноплянки та Федецького – по п'ять.
Вибір, звісно, залишається за Андрієм Шевченком. Але тренер мусить розуміти те, що для України зараз - не та ситуація, за якої можна ігнорувати гравців з ігровою практикою у видному європейському чемпіонаті. Тим паче, гравців конструктивного плану.